Інтенсивне сільське господарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільське господарство
Інтенсивне сільське господарство Канзасу. Супутниковий знімок, липень 2001 року
(37°24′ пн. ш. 100°54′ зх. д. / 37.4° пн. ш. 100.9° зх. д. / 37.4; -100.9)
Категорія Категорія Портал

Інтенсивне сільське господарство — процес суспільного виробництва з метою збільшення виробництва продукції високої якості й скорочення витрат на її одиницю, що полягає у застосування нових, ефективніших засобів виробництва і збільшенні обсягів виробництва, підвищенні ефективності виробництва, поліпшенні якості продукції галузі на основі розширення застосування досягнень науково-технічного прогресу — застосуванні найефективніших засобів і предметів праці (новітнього обладнання, матеріалів, ресурсоощадних технологій), вдосконалення форм виробництва та організації праці, застосуванні передових форм і методів організації праці, застосуванні кваліфікованої праці, прогресивніших систем машин і технологічних процесів, поліпшенні використання ресурсів, інформованості, що зростає, про найновіші досягнення науково-технічного прогресу.[1][2] Це система ведення сільськогосподарського виробництва, орієнтована на отримання максимальної кількості врожаю та отримання прибутку в умовах великого навантаження праці та фінансових ресурсів. Вони характеризуються широким використанням високопродуктивної техніки, агротехніки та селекційної техніки, мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Інтенсивне сільське господарство провадять переважно у високорозвинених країнах.

Інтенсифікація включає всі напрями розвитку економіки сільськогосподарських підприємств на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва.[3]

Слабка система інфраструктури, нестабільна політична та економічна ситуація, висока зношеність техніки, нестабільність та непрогнозованість цін на паливо, відсутність дієвої державної закупівельної політики, низька технологія виробництва впливають на рівень розвитку сільського господарства.

Деякі з використаних методів сприяють забрудненню ґрунту та навколишнього середовища. У деяких європейських країнах у цьому секторі економіки працює лише кілька відсотків від загальної кількості робочої сили. У Бельгії та Великій Британії цей показник становить менше ніж 2%.

Садівництво  особливий вид інтенсивного землеробства. Високі результати сільськогосподарського виробництва тут досягаються з невеликими витратами, величезною працею.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Особливості та проблеми інтенсифікації виробництва продукції сільського господарства [Електронний ресурс] / І. Ясіновська // Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія : Економіка АПК. — 2013. — № 20(1). — С. 83-88. — Доступ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_econ_2013_20(1)__15
  2. В.Б. Васюта Інтенсифікація сільського господарства / Ефективна економіка № 11, 2013 // Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти та науки України від 11.07.2019 № 975)
  3. Гацура Я.Т. Методологічні положення інтенсифікації аграрного виробництва на інноваційній основі / Я. Т. Гацура.// Економіка АПК. — 2005. — №6. — С.61-63.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]