Абель Рудольф Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абель Р. І. на марці СРСР, 1990 рік.

«Рудольф Іванович Абель», він же «Мартін Колінз», він же «Марк», він же «Еміль Голдфус»[1] (справжнє ім'я — Вільям Генріхович Фішер , *11 липня 1903(19030711) — 15 листопада 1971), радянський шпигун, співробітник IV управліня НКВС, пізніше полковник КДБ.

Син російських німців, політемігрантів. Народився в Ньюкаслі (Велика Британія). Батько був активістом партії «більшовиків», знався з Леніним, виконував різноманітні партійні завдання за кордоном. Після революції повернувся до Росії.

Молодий Вільям Фішер мав чималий талант художника-маляра; розпочав свою кар'єру в органах держбезпеки СРСР в 1927 році. Працював у Комінтерні, перекладачем в органах радянської розвідки і контррозвідки. Під час другої світової війни як радист і знавець німецької мови брав участь у «радіоіграх» проти німецького абверу.

Після війни був нелегально засланий до США, де під прикриттям біографії-легенди «єврейського біжинця з Литви» та під фальшивим прізвищем «Гольдфус» відкрив у Нью-Йорку фотоательє, яке слугувало ланкою зв'язку у радянській шпигунській мережі в США.

У 1957 році заарештований в США та засуджений американським судом до 30 років каторги. Згідно офіційній радянській версії, Абеля-Фішера видав молодий співробітник радянської резедентури в США радіст Рейно Хейханен. Після свого арешту Абель-Фішер начебто не пішов на співробітництво зі слідством («не зрадив СРСР» та «не пішов на перевербовку») — не назвав своє справжнє ім'я та громадянство та не видав американським слідчим жодне ім'я інших радянських агентів. У 1962 році Абель-Фішер був переданий СРСР в результаті обміну на американського пілота Ф. Пауерса, якого 1 травня 1960 року було збито у радянському повітряному просторі.[2].

Після повернення до СРСР далі працював в апараті КДБ, до оперативної роботи його більше не допускали. Також і відкрито на публиці він ніколи не з'являвся. Лише одного разу зробив коротку передмову в радянському шпигунсько-патріотичному трилері «Мертвий сезон». В 1990 була видана поштова марка з його портретом і фальшивим «ім'ям». Справжнє ім'я за радянської доби так і не було розсекречено та оприлюднено. Фіщеру-Абелю також не було підвищене його військове звання до генерал-майора.

Помер від раку легенів (багато курив).

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Інтерв'ю начальника нелегальної розвідки КДБ генерал-майора Юрія Дроздова
  2. Малая энциклопедия персоналий:2000 великих людей. — М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Торсинг», 2001. — 656 с.: ил.

Посилання[ред.ред. код]

  • Документальний фільм: «Абель — Пауэрс. Сделка века». — реж. С.Пасєчний, сценарій С.Луковніков, М., 2004 (Dolby, HiFi, PAL) — 45 хвилин. [1]