Адамович Євгенія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Миколаївна Адамович
фото 1901 року
Псевдо Надя[1]
Народилася 1872
Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла 1938
Alma mater Тартуський університет
Суспільний стан дворянка[1]
Партія КПРС

Євгенія Миколаївна Адамо́вич (нар. 1872 — пом. 1938) — більшовицька діячка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 1872 році на хуторі в Хорольського повіту Полтавської губернії в родині поміщика. Навчалася в Кременчуцькій жіночій гімназії, одночасно в 1889—1890 роках відвідувала гурток самоосвіти, пізніше навчалася на акушерських курсах у Дерпті, які не закінчила. Під час навчання на курсах, у 1892 році, познайомилася з марксистами та увійшла до складу гуртка К. К. Черекуль-Куша та І. А. Давидова. З 1892 року брала участь у марксистських гуртках. Член Комуністичної партії з 1893 року.

Вела революційну роботу в Полтаві, Харкові, Москві, Калузі. З 1903 року, після II з'їзду РСДРП — більшовичка. В 19051910 роках — член ряду районних комітетів більшовиків у Петербурзі. В 19111912 роках працювала в Харкові, секретарка міського комітету РСДРП; учасниця Жовтневої революції в Петрограді, потім працювала в Наркомосі. З 1919 року — на радянській роботі на Україні, з 1922 року — в Істпарті ЦК КП(б)У. Авторка спогадів про В. І. Леніна, низки праць з історії більшовицьких організацій України.

Померла у 1938 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]