Адріанопольський мирний договір 1829
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адріано́польський ми́рний до́говір 1829 — договір, укладений 2 (14 вересня) 1829 року між Росією і Туреччиною після закінчення війни 1828—1829 рр.
Договір підписаний з боку Росії А.Ф. Орловим та Ф.П. Паленом, а з боку Туреччини — Мехмедом Садик-ефенді та Абдул Кадир-беєм. Складався з 16 статей і окремого акту.
Росія, яка здобула перемогу у війні 1828—29, одержала острови в гирлі Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до пристані Святого Миколи в північній Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями.
Туреччина визнала приєднання до Росії Грузії, Імеретії, Мінгрелії і Гурії, а також Єреванського і Нахічеванського ханств, зобов'язалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції, а також сплатити Росії за півтора роки контрибуцію в 1,5 мільйонів голландських червінців (гульденів).
Адріанопольський мирний договір забезпечував російським підданим право вільної торгівлі на всій території Турецькій імперії і свободу плавання для комерційного флоту будь яких держав по Дунаю і протоках (Босфору і Дарданеллах). Російські піддані на турецькій території були непідсудні турецькій владі.
[ред.] Значення
Адріанопольський мирний договір об'єктивно допоміг визволенню балканських народів від турецького панування.
[ред.] Посилання
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія
- Юзефович Т. Договоры России с Востоком политические и торговьіе. СПБ, 1869.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
