Адріанопольський мирний договір 1829

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адріано́польський ми́рний до́говір 1829 — договір, укладений 2 (14 вересня) 1829 року між Росією і Туреччиною після закінчення війни 1828—1829 рр.

Переговори про мир відбувалися поблизу турецької столиці Стамбула у зайнятому російськими військами Адріанополі і тривали два тижні. Договір підписаний з боку Росії А. Ф. Орловим та Ф. П. Паленом, а з боку Туреччини — Мехмедом Садик-ефенді та Абдул Кадир-беєм. Складався з 16 статей і окремого акту.

Росія, яка здобула перемогу у війні 182829, одержала острови в гирлі Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до пристані Святого Миколи в північній Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями.

Туреччина визнала приєднання до Росії Грузії, Імеретії, Мінгрелії і Гурії, а також Єреванського і Нахічеванського ханств, зобов'язалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції, а також сплатити Росії за півтора роки контрибуцію в 1,5 мільйонів голландських червінців (гульденів).

Адріанопольський мирний договір забезпечував російським підданим право вільної торгівлі на всій території Турецькій імперії і свободу плавання для комерційного флоту будь яких держав по Дунаю і протоках (Босфору і Дарданеллах). Російські піддані на турецької території були непідсудні турецькій владі.

Значення[ред.ред. код]

Адріанопольський мирний договір об'єктивно допоміг визволенню балканських народів від турецького панування. Однак посилення позицій Росії внаслідок адріанопольського договору 1829 року викликало занепокоєність як у самій Туреччині, так і у Великій Британії й Австрії, провіщуючи загострення обстановки і нові війни на Балканах.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Юзефович Т. Договоры России с Востоком политические и торговьіе. СПБ, 1869.
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Література[ред.ред. код]

  • Шеремет В. И. Турция и Адрианопольский мир 1829 г.: Из истории восточного вопроса. М., 1975
  • Восточный вопрос во внешней политике России, конец XVIII — начало XX в. М., 1978
  • Внешняя политика России XIX и начала ХХ века: Документы Российского министерства иностранных дел, т. 8(16). М., 1995.