Белградська мирна угода (1739)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Белградська мирна угода 1739 року — договір, що завершив російсько-турецьку війну 1735-1739 років. Угоду було підписано 18 (29) вересня 1739 року в Белграді.

Передумови[ред.ред. код]

У 1737 році перемовини у Немирові завершились безрезультатно. Упродовж 1738 року було відносне затишшя, а 1739 року воєнні дії відновились. В результаті кампанії в серпні—вересні 1739 року російські війська під командуванням Мініха завдали османській армії поразки під Ставучанами та зайняли Хотин і Ясси. Однак союзниця Росії Австрія зазнала низки поразок й 1 вересня 1739 року була змушена укласти сепаратний мир, за яким поступалась Туреччині областями в Сербії й Валахії, включаючи Белград. Це, а також погіршення стосунків зі Швецією (за два роки між двома країнами почалась війна) ускладнило становище Росії та змусило її розпочати перемовини про мир.

Основні відомості[ред.ред. код]

Перемовини проходили за посередництва французького представника маркіза де Вильнева. За умовами миру Росія придбала Азов (за умови руйнування укріплень), невеличкі території на Правобережній Україні вздовж середньої течії Дніпра й право збудувати фортецю на донському острові Черкасі (а Туреччина — в гирлі Кубані). Велика й Мала Кабарда були проголошені незалежними й мали відігравати роль бар’єру між державами. Росії заборонялось тримати військовий флот на Азовському та Чорному морях, торгівля з Туреччиною могла вестись тільки з використанням турецьких кораблів. Російським паломникам було надано гарантії вільного відвідування святих місць в Єрусалимі.

Белградський мир був невигідним для Росії, оскільки остання втрачала багато територіальних завоювань й вихід до Чорного моря. Умови миру було переглянуто Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774 року.

Наслідки[ред.ред. код]

Бєлградський мирний договір був анульований 1774 року Кючук-Кайнарджійським договором.

Джерела[ред.ред. код]