Бухарестський мирний договір 1812

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бухарестський мирний договірдоговір між Російською та Османською імперіями, підписаний 28 травня 1812 року в Бухаресті, який завершив російсько-турецьку війну 1806—1812.

Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Францією, російський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Російської імперії Дунайські князівства. 3 квітня (22 березня) 1812 імператор Олександр I зажадав від головнокомандувача російської "Молдавської армії" генерала від інфантерії графа Михайла Кутузова негайно укласти мир, погоджуючись на кордон по річці Прут до впадіння її в Дунай.

23 (11) травня Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, наступного дня було парафовано попередні (прелімінарні) умови, а 28 (16) травня 1812 року - підписано текст російсько-турецького мирного договору.

Договір складався з 16 пунктів.

Стаття 1-а проголошувала стан миру «між обома високими імперіями».

Стаття 2-а обіцяла амністію учасникам бойових дій.

Стаття 3-я визнавала чинність попередніх російсько-турецьких трактатів і конвенцій.

Стаття 4-а підтверджувала 1-у статтю прелімінаріїв (тимчасові рішення): «Осяйна Порта Оттоманська відступає і віддає російському імператорському двору землі, розташовані на лівому березі Пруту з фортецями, містечками, поселеннями й житловими спорудами; середина ж ріки Прут буде кордоном між обома високими імперіями». Кілійське гирло дельти Дунаю проголосили спільним, торговельні кораблі Росії могли плавати по всій течії Дунаю, військові — лише до впадіння в нього річки Прут. Цим давня українська земля Хотинщина й українці, що проживали на всій території дністровсько-прутського межиріччя, прилучилися до основного масиву етнічних українських земель, а кордони Туреччини віддалилися від території України.

Стаття 5-а засвідчила повернення Османській імперії Молдавського князівства та Валахії, підтверджуючи їх «привілеї».

Стаття 6-а зберігала кордони, що існували перед війною на Кавказі.

Стаття 7-а містила взаємні гарантії іновірцям.

Стаття 8-а надавала сербам автономію й право самостійно збирати податки для султана.

Наступні 8 статей регулювали інші питання російсько-турецьких взаємин.

24 (12) червня 1812 року, перебуваючи у Вільно, Олександр I ратифікував Бухарестський мирний договір.

За укладення цього договору граф Михайло Кутузов отримав титул "найяснішого князя".

Умови[ред.ред. код]

Росія :

  1. . встановила новий кордон на річці Прут (замість Дністра).
  2. . отримала фортеці Ізмаїл, Кілію, Акерман, Хотин.
  3. . отримала право торгового судноплавства по всьому Дунаю до річки Прут.
  4. . повернула Туреччині Анапу, Поті, Ахалкалак, Молдову, Волощину.
  5. . залишила у своєму складі Західну Грузію (крім Поті).
  6. . отримала Бессарабію і деякі території Закавказзя.
  7. . вперше одержала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря.

Османська Імперія :

  1. . зобов'язувалась надати автономію Сербії.

Література[ред.ред. код]

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]

Бухарестський мирний договір 1812 року // Сайт с. Гвіздівці