Альфредо Фоні

Альфредо Фоні
Особові дані
Дата народження	20 січня 1911(1911-01-20)
Місце народження	Удіне, Італія
Дата смерті	28 січня 1985(1985-01-28) (74 роки)
Зріст	172 см
Вага	72 кг
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи) 1927–1929 «Удінезе»  ? (-?) 1929–1931 «Лаціо» 38 (3) 1931–1934 «Падова» 96 (19) 1934–1947 «Ювентус» 266 (5)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи) 1936–1942 Італія 23 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція 1947–1948 «Венеція» 1951–1952 «Сампдорія» 1952–1955 «Інтернаціонале» 1954–1958 Італія 1959–1961 «Рома» 1964–1967 Швейцарія 1968–1969 «Інтернаціонале» 1970–1971 «Беллінцона» 1972–1973 «Мантова» 1973–1974 «Лугано» 1976–1977 «Лугано»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Альфредо Фоні (італ. Alfredo Foni, * 20 січня 1911, Удіне — † 28 січня 1985) — італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

В якості гравця насамперед відомий виступами за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії. Дворазовий чемпіон Італії (як тренер). Володар Кубка ярмарків (як тренер). У складі збірної — олімпійський чемпіон. чемпіон світу.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1927 року виступами за команду клубу «Удінезе», в якій провів два сезони.

Згодом з 1929 по 1934 рік грав у складі команд клубів «Лаціо» та «Падова».

1934 року перейшов до клубу «Ювентус», за який відіграв 13 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Ювентус» у 1947 році

Виступи за збірну

1936 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 23 матчі.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1936 року у Берліні, здобувши того року титул олімпійського чемпіона, а також чемпіонату світу 1938 року у Франції, на якому здобув титул чемпіона світу.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1947 року, очоливши тренерський штаб клубу «Венеція».

В подальшому очолював команди клубів «Сампдорія», «Інтернаціонале», «Рома», «Беллінцона» та «Мантова». Найбільших успіхів досяг, працюючи з міланським «Інтернаціонале», команду якого Фоні двічі приводив до перемоги у Серії A в сезонах 1952–53 та 1953–54.

Протягом 1954—1958 входив до тренерської ради, яка опікувалася підготовкою національної збірної Італії, а у 1964—1967 роках італійський спеціаліст очолював тренерський штаб національної збірної Швейцарії. Очолювані Фоні швейцарці успішно подолали кваліфікаційний турнир для участі у чемпіонату світу 1966 року в Англії, однак безпосередньо в рамках фінального турніру виступили невдало, програвши усі три матчі групового етапу із загальним рахунком 1:9.

Останнім місцем тренерської роботи був швейцарський клуб «Лугано», команду якого Альфредо Фоні очолював в якості головного тренера до 1977 року.

Помер 28 січня 1985 року на 75-му році життя.

Титули і досягнення

Як гравця

• Олімпійський чемпіон (1):

1936

• Чемпіон світу (1):

1938

• Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1934–35

• Володар Кубка Італії (2):

«Ювентус»: 1937–38, 1941–42

Як тренера

• Чемпіон Італії (2):

«Інтернаціонале»: 1952–53, 1953–54

• Володар Кубка ярмарків (1):

«Рома»: 1960–61

Джерела

• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)