Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем
Меацца.
|
Джузеппе Меацца |
 |
| Особові дані |
| Дата народження |
23 серпня 1910(1910-08-23) |
| Місце народження |
Мілан, Італія |
| Дата смерті |
21 серпня 1979(1979-08-21) (68 років) |
| Місце смерті |
Рапалло |
| Зріст |
169 см |
| Вага |
73 кг |
| Позиція |
нападник |
| Професіональні клуби* |
|
|
| Національна збірна |
| Роки |
Збірна |
Ігри (голи) |
| 1930–1939 |
 Італія |
53 |
(33) |
|
| Тренерська діяльність** |
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
|
|
** Тільки на посаді головного тренера.
|
Джузе́ппе Меа́цца (італ. Giuseppe Meazza, г 23 серпня 1910, Мілан — † 21 серпня 1979, Рапалло) — колишній італійський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Клубна кар'єра [ред.]
У дорослому футболі дебютував 1927 року виступами за команду клубу «Інтернаціонале» з рідного Мілана, в якій протягом двох сезонів взяв участь у 62 матчах чемпіонату.
Сезон 1929-30 команда розпочала під назвою «Амброзіана-Інтер» у новоствореній Серії A і стала першим в історії переможцем цього змагання. Внесок Меацци у перемогу команди був досить вагомим — 31 гол, забитий ним у ворота суперників, зробив його не лише кращим голеодором команди, але й кращим бомбардиром сезону взагалі. Протягом наступних десяти сезонів, проведених у складі «Амброзіани-Інтера», лишався ключовою фігурою нападу міланців, маючи середню результативність на рівні 0,68 голу за гру першості.
Згодом з 1940 по 1946 рік грав у складі команд клубів «Мілан», «Ювентус», «Варезе» та «Аталанта».
В останній команді виступав в якості граючого тренера. 1946 року повернувся до «Інтернаціонале», де 36-річний футболіст також не лише очолив тренерський штаб команди, але й провів в сезоні 1946-47 свої останні 17 матчів на футбольному полі. Усього в чемпіонатах Італії провів за «Інтернаціонале» 365 матчів, в яких 243 рази відзначався забитими голами.
Виступи за збірну [ред.]
1930 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.
У складі збірної був учасником домашнього чемпіонату світу 1934 року, де команда здобула золоті нагороди, а Меацца був визнаний кращим гравцем турніру.
На наступному чемпіонату світу 1938 року у Франції допоміг команді захистити звання найсильнішої збірної планети.
Усього протягом кар'єри у збірній, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 53 матчі, забивши 33 голи (другий результат в історії націонльної команди).
Кар'єра тренера [ред.]
Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1945 року, очоливши тренерський штаб клубу «Аталанта».
За рік, повернувшись до рідного «Інтернаціонале», також поєднував обов'язки головного тренера з виступами на ігровому полі.
1949 року очолював турецький «Бешикташ», згодом був головним тренером «Про Патрія». 1952 року отримав запрошення увійти до тренерського штабу збірної Італії. Тренерський тандем Меацци з П'єркарло Береттою очолював національну команду до 1953 року, зокрема під час футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі.
Останнім місцем тренерської роботи Меацци був рідний «Інтернаціонале», де протягом 1955–1956 він очолював головну команду, а у 1957 опікувався юнаками.
Статистика виступів [ред.]
Статистика клубних виступів [ред.]
Статистика виступів за збірну [ред.]
.svg){kind=small}
«Інтернаціонале»
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Чемпіон Італії (2):
Володар Кубка Італії (1):
Чемпіон світу (2):
