Амелі

Амелі
Le Fabuleux destin d'Amélie Poulain
Жанр	Комедія Мелодрама Драма
Режисер	Жан-П'єр Жене
Сценарист	Гійом Лоран Жан-П'єрр Жене
У головних ролях	Одрі Тоту Матьє Кассовіц Руфус Лорелла Кравотта Серж Мерлін Жамель Деббуз Клотільда Моллет Клер Мор'е Ізабелль Нанті Домінік Пінон
Оператор	Бруно Делбоннел
Композитор	Ян Тірсен
Кінокомпанія	UGC, Miramax
Тривалість	122 хв.
Мова	французька
Країна	Німеччина  Франція
Рік	2001
IMDb	ID 0211915
Кошторис	$13 000 000
http://www.die-fabelhafte-welt-der-amelie.de/

«Амелі́» (фр. Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain) — романтична комедія французького кінорежисера Жана-П'єра Жене. Оригінальна назва фільму перекладається з французької як «Незвичайна доля Амелі Пулен». Фільм характеризувався новітнім творчим використанням комп'ютерної графіки та цифрової обробки зображення і змальовував дещо ідеалізовану картину паризького життя на Монмартрі. Стрічка завоювала кілька нагород, включно з преміями «Сезар», «BAFTA» і номінацією на премію «Оскар».

Сюжет

Дитячі роки Амелі проходять у вигаданому світі і самотності. Її нелюдимий батько помилково діагностував у неї ваду серця (він приділяв їй занадто мало часу, тому при проведенні щомісячних медичних обстежень Амелі сильно хвилювалася), і дівчині довелося здобувати шкільні знання вдома, втративши можливості знайти друзів. Мати Амелі трагічно загинула, коли їй на голову з вершини собору Нотр-Дама звалилася туристка-самогубець з Канади. У саду сімейства Пулен споруджується мініатюрний мавзолей для праху загиблої. Навіть там панує іграшковий, казковий світ.

Ставши дорослою, Амелі покидає батьківський дім. Вона працює у кафе «Два вітряка» на Монмартрі, пробує займатися сексом з чоловіками, але її спроби «виявляються непереконливими».

Амелі досить винахідлива і вміє знаходити задоволення в маленьких повсякденних радощах: опускати руку в мішок з квасолею, надламувати чайною ложечкою скоринку крем-брюле, пускати «млинці» по каналу Сен-Мартен.

Але ввечері 30 серпня її життя змінюється: зовсім випадково Амелі знаходить у своїй кімнаті схованку з олов'яним солдатиком, скляними кульками та іншими дитячими скарбами, що належали невідомому хлопчику, що сидів колись у її квартирі, а тепер він вже дорослий п'ятдесятирічний чоловік. Потрібно повернути «скарби» власникові! І Амелі вирішує для себе: якщо вдала задумка збудить у ній які-небудь почуття, то вона все життя присвятить турботі про щастя інших людей; якщо ж ні — тим гірше … В нашому світі така мета життя здасться дивною … Але не у світі Амелі.

І ось вона, хоч і з великими труднощами, знаходить власника цієї схованки. Амелі з завмиранням серця чекає його реакції. Сидячи за стійкою бару в кафе вона чує його слова, що він щасливий отримати таку ось звісточку з дитинства. Вирішено! Відтепер Амелі втручається в життя інших людей. Після історії з поверненням «скарбів», вона допомагає одній з працівниць «Двох Млинів» знайти кохання в образі чоловіка з диктофоном, повертає надію жінці, яка живе в одному будинку з нею, підробивши листа від її покійного чоловіка. Не забуває вона й про свого батька: раз він так досьогодні ніде і не побував, то нехай його улюблений керамічний гном побуває! Амелі просить знайому стюардесу фотографувати гнома в різних містах на тлі визначних пам'яток і відсилає фотографії батькові.

Ось тут-то і відбувається зав'язка … Спізнившись на потяг, Амелі залишається ночувати у метро, а зранку вона натикається на хлопця, який риється під однією з фотокабінок. Побачивши її, він ніби лякається, а потім, побачивши когось, біжить за ним. Дорогою він губить книгу. Її-то Амелі і знаходить. У цій книзі вклеєні порвані фотографії однієї й тієї ж людини. У нього як ніби мертве обличчя … Без емоцій … Неживі … Цими думками Амелі ділиться зі Скляною Людиною, одним з мешканців її будинку. Разом вони вирішують розгадати таємницю: що за людина зображена на цих дивних фотографіях?

Як виявилося, Ніно, того самого хлопця, що втратив книгу з фотокарткою, хвилює те саме питання. Амелі вдається розгадати таємницю, і вона підкидає Ніно підказки-загадки: свою фотографію в масці Зорро, стрілки на асфальті, шаради. В результаті вони приводять його прямо до тієї таємничої неживої людини, що зображена на фотографіях. А він виявляється звичайним майстром, який лагодить фотокабіни, коли в них щось ламається, а ці фото — просто пробні знімки, перевірка!

Ніно та Амелі нарешті зустрічаються, знаючи, хто з них хто. І виявляється, що вони створені одне для одного. Таким чином, допомагаючи іншим, Амелі допомогла і собі самій.

Актори

• Одрі Тоту — Амелі Пулен
• Матьє Кассовіц — Ніно Кенконпуа
• Руфус — Рафаель Пулен
• Лорелла Кравотта — Амандіна Пулен
• Серж Мерлін — Раймонд Дюфаель
• Жамель Деббуз — Люсьєн
• Клотільда Моллет — Джина
• Клер Мор'е — Сюзанна
• Ізабель Нанті — Жоржетта
• Домінік Пінон — Йозеф
• Артюс де Пенгер — Іполіто
• Іоланда Моро — Мадлен Уоллас
• Урбен Кансельє — Коліньйон
• Моріс Бенішу — Домінік Бретодо
• Мішель Робен — батько Коліньйона
• Андре Даман — мама Коліньйона
• Клод Перрон — Єва
• Армель — Philomène
• Тіккі Ольгадо — людина на фотографії
• Кевін Фернандес — син Домініка Бретодо
• Флора Гуіт — Амелі Пулен у дитинстві
• Аморі Бабо — Ніно Кенконпуа у дитинстві
• Андре Дюссольє — оповідач
• Юджин Бертьє — Юджин Колер
• Меріон Прессбургер — Petites mains au générique
• Чарльз-Роджер Бо — L'homme à la vespasienne
• Люк Палюн — L'épicier d'Amandine
• Фабьєн Чодат — La femme dans le coma
• Домінік Беттенфельд — Le soivin d'Amélie
• Жак Віала — Le client qui humilie son ami
• Фабіан Бехар — ображений клієнт
• Джонатан Джосс — The Humiliated Customer's Son
• Жан-Пьєрр Бекер — бродяга
• Жан Дарьє — сліпий
• Тьєррі Жибо — Le client aux endives
• Франсуа Берковічі — Son copain
• Франк Моньєр — Домінік Бретодо у дитинстві
• Гійом Віри — Le S.D.F.
• Валері Заррук — дружина Домініка Бретодо
• Марі-Лаура Дескуро — La concierge du mort
• Софі Телльє — Тітка Жозетт
• Джеральд Вейнгенд — вчитель
• Франсуа Віюр — працівник бістро
• Поль Даре — Son employée
• Марк Аміот — L'inconnu des photomatons
• Міріам Лаббе — La cliente du tabac
• Жан Руперт — L'opéré des cloisons nasales
• Френкі Пейн — La marchande de journaux
• Джуліанна Ковач — Une cliente de l'épicerie
• Філіпп Пеймбланк — контролер у потязі
• Меді Мелрукс — дівчина-близнюк
• Монетт Мелрукс — дівчина-близнюк
• Робер Жендре — клієнт в кафе
• Валерян де Віленю — жінка, яка сміється
• Ісіс Пєйрейд — Саманта
• Раймонда Едлін — La caissière du train fantôme
• Кристіан Бопп — La femme près du manège
• Тьєрі Арфеуіллерес — людина-статуя
• Джеррі Лукас — Le petit garçon du Sacré-Coeur
• Патрік Пару — Le souffleur de rue
• Франсуа Обіно — Le facteur de la concierge
• Філіпп Ботьє — Le facteur de Poulain
• Каріна Асур — La jolie fille du rendez-vous
• Режи Яконо — Félix L'Herbier
• Франк-Олівьє Бонне — Palace Video, озвучка
• Алейн Флорет — Le mari de la concierge, озвучка
• Жан-Поль Бріссар — Jacques Grojean, озвучка
• Фрідерік Міттеран — грає самого себе, озвучка
• Маноуш — жінка-німфоманка
• Дін Бейкан — у титрах не зазначений
• Джоан Беннетт — Ellie Banks, у титрах не зазначена, хроніка
• Клемент Чеблі — у титрах не зазначений
• Руді Галіндо — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Валері Лабро — у титрах не зазначений
• Жан-Мішель Ларке — грає самого себе, озвучка, хроніка, у титрах не зазначений
• Федеріко Мартін Баамонтес — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Тьєррі Роланд — грає самого себе, озвучка, хроніка, у титрах не зазначена
• Сестра Розетта Терп — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Жак Тебо — Voice-Over, озвучка, у титрах не зазначений
• Спенсер Трейсі — Stanley T. Banks, у титрах не зазначений, хроника

Нагороди і номінації

Нагороди (51 нагорода)

• Переможець премії гільдії художників-постановників за найкращий сучасний фільм (Алине Бонетто, художник і Фолькер Шефер, арт-директор).
• Переможець премії британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий оригінальний сценарій (Гійом Лоран і Жан-П'єрр Жене, 2002 рік).
• Переможець премії британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу роботу художника-постановника (Алине Бонетто, 2002 рік).
• Переможець премії гільдії художників-постановників за найкращий сучасний фільм (Алине Бонетто, художник і Фолькер Шефер, арт-директор, 2002 рік).
• Переможець премії Bogey Awards (2001 рік).
• Переможець премії Аманда у номінації «Кращий іноземний фільм», 2002 рік.

Номінації (51 номінація)

• Номінований на Оскар за найкращий сценарій (Гійом Лоран і Жан-П'єрр Жене, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращу операторську роботу (Бруно Делбоннел, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкраща роботу художника-постановника (Аліне Бонетто і Марі-Лаур Валла, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращий звук (Венсан Арнарді, Гуіллаум Леріч і Жан Уманський, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращий фільм на іноземній мові (Франція, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кіномонтажорів за кращоий монтаж у комедії (музичному фільмі) (Ерве Шнайд, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кіносценаристів (Гійом Лоран і Жан-П'єрр Жене, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кінематографістів за видатні досягнення у кінематографі у театральних релізах (Бруно Делбоннель, 2002 рік).
• Номінований на премію асоціації аргентинських кінокритиків за найкращий іноземний фільм (Жан-П'єрр Жене, Франція, 2003 рік).
• Номінований на премію австралійського інституту кінематографії за найкращий іноземний фільм (Клоді Оссар, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу музику до фільму (Ян Тірсен, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу операторську роботу (Бруно Делбоннел, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий монтаж (Бруно Делбоннел, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий фільм (Клоді Оссар, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий іноземний фільм (Клоді Оссар і Жан-П'єр Жене, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу жіночу головну роль (Одрі Тоту, 2002 рік).
• Номінований на премію Девіда Ліна британської академії телебачення і кіномистецтва (Жан-П'єр Жене, 2002 рік).

Посилання

• Амелі на сайті Internet Movie Database (англ.)
• Амелі на сайті Kino-teatr.ua
• Амелі на сайті КіноБлог