Ангара
| Ангара | |
|---|---|
 |
|
| Витік | Байкал |
| Гирло | Єнісей |
| Басейн | Єнісей→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни басейну |  Росія |
| Прирічкові країни | Росія |
| Довжина | 1 779 км |
| Середньорічний стік | 4 518 м³/с (за 30 км від гирла)[1] |
| Площа басейну | 1 039 000 км² |
| Притоки | праві: Ілім, Чадобець; ліві — Іркут, Кітой, Бєла, Ока з Ією, Тасєєва |
 Басейн Ангари |
|
Ангара́ — річка в Іркутській області і Красноярському краї Росії, права і найбагатоводніша притока Єнісею. Довжина 1 779 км, площа басейну 1 039 тисяч км², середні витрати у верхів'ї — 1 730 м³/с (біля села Нікола), в нижній течії — 4 400 м³/с (біля селища Татарка). Єдина річка, що витікає з озера Байкал.
Зміст |
Географія [ред.]
Басейн Ангари займає південну частину Середньо-Сибірського плоскогір'я та північні схили Східних Саян. Долина річки у верхній течії (до річки Оки) добре вироблена, 2—5 км завширшки, з стрімким (до 100 м висоти) лівим берегом. У середній течії Ангара входить в область трапів Середньо-Сибірського плоскогір'я, де її долина то розширюється, то звужується, в руслі виникають пороги та перекати. Найбільші пороги серед, течії: Братський, П'яний Бик, Падунський, Довгий, Шаманський. Довжина порогів від 1,3 до 5,5 км, середні похили від 0,00132 до 0,00547. Нижня течія Ангари (від річки Іліму) спокійніша, але й тут є пороги (Аплінський, Мурський, Стрєлковський). В середній та нижній течії багато островів. В басейні річки біля 6 тисяч озер загальною площею 37 427 км².
У зв'язку з асиметричністю басейну Ангари звужене правобережжя річки має небагато приток. Найбільші праві притоки: Ілім, Чадобець; ліві — Іркут, Кітой, Бєла, Ока з Ією, Тасєєва стікають зі Східного Саяну і є великими, повноводними ріками. Водний режим Ангари визначається стоком озера Байкал та атмосферними опадами в басейні власне Ангари. Завдяки озерному живленню витрати Ангари у верхній і середній течії дуже рівномірні, порівнюючи з іншими великими річками Росії. Максимальні витрати Ангари перевищують мінімальні у 6—10 разів (Дніпра у 224).
Хоча зима в басейні Ангари дуже холодна (середня температури січня від —16 до —36°), завдяки живленню теплими водами озера Байкал Ангара замерзає у верхній течії в середині січня, тобто на 1,5 місяця пізніше сусідніх рік, а в нижній течії — у 1-й декаді листопаду. Характерним для Ангари є утворення при замерзанні донного льоду та шуги, які нерідко забивають русло ріки, утворюючи так звани затори, і призводять до осінніх та зимових поводей.
В Ангарі водяться цінні породи промислових риб: стерлядь, осетер, харіус, миньок, нельма, таймень. Винятково багаті гідроенергоресурси Ангари, що дорівнюють гідроенергоресурсам Волги, Ками і Дніпра, разом узятих. На річці Іркутська ГЕС, Братська ГЕС, Усть-Ілімська ГЕС з водосховищами. Ангара судноплавна від Іркутська до Братська і від гирла до села Богучани.
Річка судноплавна з розривами поблизу гребель. Головні міста на Ангарі: Іркутськ, Ангарськ, Братськ, Свірськ.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 29(рос.)
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Річка Ангара у Великій радянській енциклопедії (рос.).
