Кама

Кама
Витік	село Куліга (Удмуртія), Верхньокамська височина
Гирло	Камська затока Куйбишевського водосховища (Волга)
Країни басейну	Росія
Довжина	1 805 км
Середньорічний стік	3 800 м³/с
Площа басейну	507 000 км²
Притоки	Праві В'ятка Ліві Біла Чусова Ік

Ка́ма (рос. Кама, удм. Кам, тат. Чулман, Чолман) — річка у європейській частині Росії, ліва і найбільша притока Волги. Довжина — 1 805 км, площа басейну — 507 000 км².

Характеристика

Течія

Бере початок в центральній частині Верхньокамської височини Східно-Європейської рівнини з чотирьох джерел, розташованих поблизу села Куліги Удмуртія. Тече в основному між височинами Високого Заволжя по широкій долині. У верхів'ях (від витоків до гирла річки Пільви) річище нестійке і звивисто, на заплаві стариці. Після впадіння ріки Вішера стає багатоводною рікою; береги змінюються: правий залишається низовинним і носить переважно луковий характер, лівий майже скрізь стає піднесеним і місцями урвистим. На цій ділянці багато островів, зустрічаються мілини і перекочування. Нижче за впадіння ріки Білої у Ками високим стає правий берег і низьким лівий. У низов'ях Кама тече в широкій (до 15 км.) долині, ширина річища 450–1200 м; розбивається на рукави. Нижче за гирло річки В'ятка ріка впадає в Камську затоку Куйбишевського водосховища (підпір від якого іноді доходить до гирла річки Білої).

Річковий басейн

Басейн річки Кама

У басейні ріки Кама 73 718 річок, з них 94,5 % складають дрібні річки завдовжки менше 10 км. Основні притоки ліворуч — Південна Кєльтма, Вішера з Колвой, Чусовая з Силвою, Біла з Уфою, Гик, Зай; праворуч — Коса, Обва, В'ятка. Всі праві притоки Ками (Коса, Уролка, Кондас, Іньва, Обва) і частина лівих (Весляна, Лун'я, Леман, Південна Кельтма) — це рівнинні ріки, текучі з півночі. Гірські, холодні і стрімкі річки беруть початок в Уральських горах і впадають в ріку Кама ліворуч (Вішера, Яйва, Косьва, Чусова і низка їх приток).

Морфометричні характеристики

На річці створено 3 водосховища і ГЕС: від гирла ріки Уролка (996 км від гирла Ками) починається Камське водосховище (Камська ГЕС), нижче — Воткінське водосховище (Воткінська ГЕС), за ним — Нижньокамське водосховище (Нижньокамська ГЕС).

Живлення переважне снігове, а також підземне і дощове; за весняну повінь (березень — червень) проходить більш 62,6 % річного стоку, влітку і восени — 28,3 %, взимку — 9,1 %. Коливань рівня до 8 м у верхів'ях і 7 м в низов'ях. Середня витрата у Камської ГЕС 1630 м³/сек, у Воткинської ГЕС близько 1750 м³/сек, у гирлі близько 3500 м³/сек, найбільший біля 27 500 м³/сек. Замерзання супроводжується рясним утворенням внутрішньоводного льоду і льодоходом від 10 до 20 діб. Льодостав з початку листопада у верхів'ях і кінця листопада в низов'ях до квітня. Весняний льодохід від 2—3 до 10—15 діб. Створення водосховищ поліпшило судноплавні умови. Кама судноплавна до селища Керчевський (966 км.) — найбільшого сплоточного рейду, а у високу воду — ще на 600 км. Судноплавні глибини на нижній Камі підтримуються днопоглиблювальними роботами.

Притоки

Праві притоки

• 38 Нілкам 24 км
• 46 Паделіха 4 км
• 47 Коза 10 км
• Давидовка
• Коза
• 122 Леман 32 км
• 159 Кедра 16 км
• 168 Пах 12 км
• 215 Колич 92 км
• 233 Зюзьба 11 км
• 244 Чус 67 км
• 277 Нярпа 13 км
• 286 Сюзьва 65 км
• 297 Чорна 38 км
• Глибока
• 318 Чула 10 км
• 417 Ким 80 км
• 426 Чус 45 км
• 441 Бузіма 16 км
• Уртомка
• 463 Іма 43 км
• 495 Кужва 76 км
• 518 Пісеговка 11 км
• 538 Тупрунка 16 км
• 564 Погва 17 км
• 569 Березовка 12 км
• 583 Пуншим 16 км
• 599 Вольва 15 км
• 607 Пий 22 км
• 610 Вес 21 км
• 631 Тодья 14 км
• 696 Коса 267 км
• 703 Світлиця 30 км
• 780 Сумич 97 км
• 809 Уролка 140 км
• Грем'ячевка
• Вільва
• Лисьва
• Нечаїха
• Кондас
• Таманка
• Бистра
• Тузым
• Городищенка
• Пожва
• Усть-Пожвинка
• 995 Іньва 257 км

Ліві притоки

• 5 Камка 6,5 км
• 15 Живодьоровка 4,5 км
• 21 Шайтановка 7,5 км
• 54 Ольховка 10 км
• 76 Лоп'я 38 км
• 81 Кампизеп 46 км
• 82 Малий Пизеп 12 км
• 96 Сардай 15 км
• 102 Північний Сардай 11 км
• 138 Сьова 68 км
• 149 Литка 78 км
• 153 Ченог (струмок) 23 км
• 165 Ченог (річка) 26 км
• 175 Томизь 58 км
• 188 Нірім 53 км
• 197 Кая 29 км
• 204 Неополь 67 км
• 211 Вок 39 км
• 225 Пура 15 км
• 243 Ченег 19 км
• 254 Пуговка 11 км
• 260 Зуйкарка 16 км
• Лаптаха
• 275 Шолім 25 км
• Лосперський
• Полоусний
• Кочега
• 332 Луп'я 135 км
• 365 Рита 38 км
• 384 Волосниця 94 км
• 399 Нирмич 98 км
• 456 Луп'я 34 км
• 512 Пиєлка 18 км
• 544 Пориш 131 км
• 561 Сейва 20 км
• 583 Ліз 17 км
• 606 Велика Сордва 12 км
• 612 Весляна 266 км
• 624 Луп'я 128 км
• 630 Леман 88 км
• 633 Язевка 16 км
• Істок Тилти
• 745 Південна Кельтма 172 км
• 749 Пільва 214 км
• Медянка
• Бондюжанка
• Вільва
• Челва
• Великий Козир
• Личевка
• Локшерка
• 847 Вішера 416 км
• 868 Мошевиця 41 км
• Борова
• 886 Усолка 57 км
• Поповка
• Медведиця
• 914 Толич 13 км
• 916 Зирянка 53 км
• 924 Ленва 21 км
• 926 Яйва 304 км
• Сітовка
• Івановка
• Позь
• Синьва
• Ємельяниха
• Лись
• Верхній Лух
• Осиновка
• Бистра
• Пашовка
• Челва
• Косьва
• Осинова
• Чорна
• Нижній Лух
• Великий Вісім

Політична географія

Основні порти і пристані: Солікамськ, Березнікі, Льовшино, Перм, Краснокамськ, Чайковський, Сарапул, Камбарка, Набережні Челни, Чистополь. Від Пермі регулярні пасажирські рейси до Москви, Нижнього Новгорода, Астрахані і Уфи.

Міста:

Місто	Кількість жителів
Солікамськ	97 269
Усольє	5 378
Березники	165 950
Чермоз	4 065
Добрянка	35 814
Перм	987 200
Краснокамськ	52 633
Нитва	20 464
Оханськ	7 601
Оса	22 466
Чайковський	82 898
Сарапул	99 385
Камбарка	12 271
Агідель	18 992
Мензелінськ	16 391
Менделєєвськ	22 257
Набережні Челни	507 900
Элабуга	70 024
Нижньокамськ	226 895
Чистополь	61 111

Див. також

• Найдовші річки Росії
• 1387 Кама — астероїд, названий на честь річки.

Посилання

• Річка Кама у Великій радянській енциклопедії (рос.).
• Річка Кама в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)