Нафтопродукти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Паливо |
| Фізичні основи |
|
Сонце · Сонячна радіація |
| Викопне паливо |
|
Вугілля · Горючі сланці · Кристалогідрати · Нафта · Природний газ · Торф |
| Природне невикопне паливо |
|
Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
| Штучне паливо |
|
Біопаливо · ВВВС · Генераторні гази · Кокс · Моторні палива |
| Концепції |
| о•р |
Нафтопроду́кти (рос. нефтепродукты, англ. oil (petroleum) products, нім. Erdölprodukte n pl) — продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах.
Зміст |
[ред.] Класифікація
Виділяють тип нафтопродукту, до якого включають сукупність нафтопродуктів однакового функційного призначення.
Сукупність нафтопродуктів одного типу, що мають схожі показники якості та умови використання, складають групу нафтопродуктів.
Підгрупа нафтопродуктів — сукупність нафтопродуктів однієї групи, що мають схожі показники якості та умови використання.
Марка нафтопродукту — назва, умовне позначення, склад та властивості нафтопродукту, регламентовані стандартами і технічними умовами.
Розрізняють кондиційні (некондиційні) нафтопродукти — нафтопродукти, що відповідають (не відповідають) вимогам нормативних документів.
Відпрацьований нафтопродукт — нафтопродукт, під час експлуатації якого відбулися зміни деяких властивостей, регламентованих нормативною документацією. Нафтопродукт, який використовують як джерело енергії, називають нафтовим паливом.
Крім того, розрізняють:
[ред.] Основні нафтопродукти
Перелік основних Н.:
- бензин, авіаційний бензин (авіабензин), автомобільний бензин (автобензин), газотурбінне паливо,
- гас (авіаційний, освітлювальний),
- лігроїн (суміш рідких вуглеводнів, температура кипіння яких міститься між температурами кипіння бензину і гасу і яку застосовують як паливо, розчинник та гідравлічну рідину),
- дизельне паливо,
- мазут (паливний, флотський, мартенівський),
- олива (суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як змащувальний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина; розрізняють мастильну, моторну, газотурбінну, трансмісійну, циліндрову, індустріальну, приладну, компресорну, холодильну, ізоляційну, антикорозійну та ін. оливу),
- мастило (структурована загусником олива, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень; розрізняють мильне, органічне, неорганічне, консерваційне, ущільнювальне, технологічне мастило),
- нафтобітум,
- парафін,
- церезин (суміш твердих високомолекулярних насичених вуглеводнів, переважно ізобудови),
- технічні рідини: амортизаційна, протильодова, ізоляційна, гідравлічна, гальмівна.
[ред.] Основні властивості
Основні властивості Н.:
- прогонність — здатність до транспортування нафтопродукту продуктогонами, крізь фільтри, сепаратори, отвори;
- збережуваність — здатність нафтопродукту зберігати в часі встановлені значення параметрів, що визначають його експлуатаційні властивості;
- індукційний період — термін, упродовж якого нафтопродукт в умовах окиснення зберігає свої властивості;
- коксівність — здатність нафтопродукту утворювати кокс під час згорання;
- колоїдна стабільність — здатність мастила протидіяти виділенню оливи під дією навантаження;
- детонаційна стійкість — здатність бензину згорати без вибуху в двигуні з іскровим запалюванням;
- октанове число — показник, що визначає детонаційну стійкість бензину;
- цетанове число — показник, що характеризує період затримки загорання від стиснення паливно-повітряної суміші;
- люмінометричне число — показник інтенсивності світлового випромінення під час згорання рідкого нафтового палива;
- висота некіптявого полум'я — показник максимальної висоти полум'я нафтопродукту, яка може бути досягнута без утворення кіптяви під час згорання нафтопродукту;
- розділюваність — здатність нафтопродукту розділятися на рідкі та тверді фази;
- пенетрація — показник, що характеризується глибиною проникнення стандартного конуса (голки) у нафтопродукт;
- температура крапання — температура падіння першої краплі пластичного нафтопродукту, який нагрівають у капсулі спеціального термометра;
- температура помутніння — температура, за якої рідкий прозорий нафтопродукт починає мутніти;
- температура сповзання — температура, за якої шар мастила починає сповзати з гладкої вертикальної металевої поверхні;
- лужне число — кількість мі-ліграмів гідроксиду калію (КОН), еквівалентна кількості кислоти, витраченої на нейтралізацію всіх основних сполук, що містяться в 1 г нафтопродукту;
- кислотне число — кількість міліграмів гідроксиду калію (КОН), витраченого на нейтралізацію вільних кислот, що містяться в 1 г нафтопродукту;
- йодне число — показник, що характеризує вміст ненасичених сполук у нафтопродукті та виражається числом грамів йоду, витраченого на реакцію з 100 г нафтопродукту;
- бромне число — показник, що характеризує вміст ненасичених сполук у нафтопродукті та виражається числом грамів брому, витраченого на реакцію з 100 г нафтопродукту;
- конструкційна сумісність — характеристики дії нафтопродукту на конструкційні матеріали;
- функційна сумісність — здатність двох чи більше нафтопродуктів зберігати експлуатаційні властивості після їх змішування;
- тиксотропність — відновлення реологічних характеристик мастила після припинення деформування в ізотермічних умовах;
- синерезис — показник, що характеризує здатність мастила виділяти оливу під дією тиску або нагрівання (ДСТУ 3437—96).
[ред.] Технологія одержання
[ред.] Переробка
[ред.] Транспортування
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
| Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|

