Анісіфоров Віктор Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Анісіфоров
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Матвійович Анісіфоров
Народження 19 січня 1922(1922-01-19)
  Петроград, Російська СФРР
Смерть 6 січня 2004(2004-01-06) (81 рік)
  Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1945 СРСР «Стахановець» (Ст) 22 (1)
1946 СРСР «Трактор» (Ст) 13 (2)
1949 СРСР «Шахтар» (Ст) 1 (0)
1950 СРСР «Шахтар» (К) (КФК)
1951 СРСР РоБЧА СКВО (КФК)
1952 СРСР «Спартак» (Н) ? (?)
1953 СРСР «Динамо» (Грозний) (КФК)
1954 СРСР «Крила Рад» (Т) (КФК)
1955—1960 СРСР «Хімік» (С) (КФК)
Суддівська діяльність
Громадянство СРСР СРСР
Місто Сєвєродонецьк
Звання, нагороди
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Матвійович Анісіфоров (рос. Виктор Матвеевич Анисифоров; нар. 19 січня 1922, Петроград, РСФРР — пом. 6 січня 2004, Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна[1]) — радянський футболіст та арбітр, вситупав на позиції нападника. Учасник Німецько-радянської війни[2].

Вихованець сталінградського футболу В. М. Анісіфоров розпочав свою футбольну кар'єру 1945 року в клубі «Стахановець» з Сталіно (нині футбольний клуб «Шахтар», Донецьк), в подальшому грав за різні клуби першої групи чемпіонату СРСР. Завершив кар'єру гравця 1960 року в складі команди «Хіміка» з Сєвєродонецька.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець сталінградського футболу[3]. У 1945 році 23-річний Віктор став гравцем команди другої групи першості СРСР «Стахановець» зі Сталіно, відставши від своєї військової частини[4]. У дебютному для себе сезоні Анісіфоров провів за команду п'ять матчів, в яких двічі відзначився голами. Також Віктор взяв участь у двох поєдинках Кубку СРСР. Перша гра відбулася 25 вересня проти мінського «Динамо» і закінчилася перемогою «Стахановця» з рахунком 4:3. Наступна гра пройшла в рамках 1/8 фіналу турніру і закінчилася поразкою з рахунком 2:3 від ленінградського «Динамо»[5].

У 1946 році Анісіфоров став гравцем сталінградського «Трактора», який виступав у першій групі чемпіонату країни. У складі сталінградців Анісіфоров провів 13 поєдинків та забив два м'ячі (у 2-му і 14-му турах в ворота московських команд «Крил Рад» і «Торпедо»). У кубку Віктор провів один матч, який завершився поразкою його команди від московських «Крил Рад» з рахунком 1:2[6].

Після дворічної перерви, в 1949 році, Анісіфоров повернувся в Сталіно, але, провів всього один матч в першій групі чемпіонату СРСР й після завершення сезону покинув команду. Надалі виступав за кадіївський «Шахтар», ростовський РоДКА СКВО, грозненське «Динамо» і таганрозькі «Крила Рад».

У 1952 році Анісіфоров відзначився забитим м'ячем у розіграші першості РРФСР. 18 вересня він у складі нальчикского «Спартака» вразив ворота грозненського «Нафтовика»[7]. Завершив кар'єру гравця 1960 року в складі команди «Хімік» з Сєвєродонецька.

6 травня 1963 року провів матч «Хімік» (Сєвєродонецьк) — «Буревісник» (Мелітополь) 1/4 зонального турніру кубка СРСР як помічник головного судді[8].

Помер 6 січня 2004 року в віці 81 року. 29 квітня 2013 року в донецькому центральному парку культури і відпочинку відбулося відкриття березової алеї пам'яті, присвяченої 32 футболістам «Стахановця» — учасникам Радянсько-німецької війни. Серед них є ім'я Віктора Анісіфорова[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

12 листопада 1988 року В. М. Анісіфоров нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Усього
Рів. Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
СРСР «Стахановець» (Сталіно) 1945 II 22 1 2 0 7 2
СРСР «Трактор» (Сталінград) 1946 I 13 2 1 0 14 2
СРСР «Шахтар» (Сталіно) 1949 I 1 0 0 0 1 0
СРСР «Спартак» (Нальчик) 1952 ? 1* 1* 0 0 1* 1*
Загалом 37* 4* 3 0 40* 4*

Примітки: позначкою * відзначені колонки, дані в яких, можливо, неповні в зв'язку з відсутністю протоколів першості РРФСР 1952 року.
Джерела: Морозов И. А. История Кабардино-Балкарского футбола. Часть 1 (1921—1958). — 2-е изд. — Астрахань, 2014. — С. 379.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Морозов. Часть I, 2014, с. 379.
  2. ↑ а б В Донецке футболистам-фронтовикам посвятили аллею. Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
  3. ↑ Алексей Толстопятов, Виталий Хахов. (2001-05). От «А» до «Я» (PDF). Программа к матчу «Ротор» (Волгоград) — «Сатурн» (Московская область). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
  4. ↑ Коварство и шашлык. Журнал «Футбол». Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 6 червня 2013.
  5. ↑ Состав команды «Стахановец» Сталино в сезоне 1945. Footballfacts.ru. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  6. ↑ Состав команды «Трактор» Сталинград в сезоне 1946. Footballfacts.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  7. ↑ Морозов. Часть I, 2014, с. 221—222.
  8. ↑ Протокол матча «Химик» (Северодонецк) — «Буревестник» (Мелитополь) 2:0. Footballfacts.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Морозов И. А. История Кабардино-Балкарского футбола. Часть I (1921—1958). — 2-е изд. — Астрахань, 2014. — С. 221—222, 379.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анісіфоров_Віктор_Матвійович&oldid=35897770