Аполлон-4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аполлон-4
Аполлон-4
Космічний корабель Аполлон команда/Сервіс Модуль
Екіпаж без політного польоту
Місце запуску Кеннеді, Флорида, Комплекс 39А
Дата запуску 9 листопад 1967,
12:00:01 UTC
Дата посадки 9 листопад 1967,
20:37:00 UTC
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Apollo 1 patch.png
Аполлон-1
LM1 embr original.jpg
Аполлон-5

Аполлон-4 (англ. Apollo-4) або Аполлон-Сатурн 501 (англ. Apollo-Saturn 501 and AS-501) — випробовувальний безпілотний запуск ракети «Сатурн-5» з космічним кораблем серії «Аполлон» і макетом місячного модуля[1]. Це був перший раз, перший етап «S-IC» і другий етап «S-II» прилетів. Він також продемонстрував перший у польоті перезапуск третьому етапі «S-IVB». Місія використовував I службового модуля «Блок-Комманд» (CSM) змінено для тестування кілька ключових зміни «Блок II», в тому числі його теплового екрану при модельованої місячний зворотним швидкості і кута.

Запуск, 9 листопада 1967 року, що був першим з Кеннеді, Комплекс 39А на острові Меррітт у Флориді. Місія тривала майже дев'ять годин, бризкаючи в Тихому океані, досягнення всіх цілей місії. НАСА вважається місії повного успіху, тому що вона виявилася Сатурн V працював, важливий крок на шляху до досягнення головної мети програми Аполлона: посадка астронавтів на Місяці, і повертаючи їх безпечно до кінця десятиліття.


Загальні дані[ред.ред. код]

Назвае корабля — Аполлон-4;

Ракета-носій — «Сатурн-5 SA-501»

Стартовий майданчик — Космічний центр Кеннеді, Флорида, Комплекс 39А

Запуск 9 листопада 1967, 12:00:01 UTC

Посадка корабля 9 листопада 1967, 20:37:00 UTC

Місце посадки корабля — 30° 06' N, 172° 32' W

Запуск безпілотний.

Запуск ракети «Сатурн-5» з «Аполлоном».

Задачі польоту[ред.ред. код]

В рамках проекту були здійснені перші льотні випробовування ракети-носія «Сатурн-5» та її окремих ступеней S-IC і S-II, а також перший запуск зі стартового комплекса 39А (який було побудовано спеціально для «Сатурн-5»). На борту ракети і корабля було встановлено 4098 вимірювальних прилади, що забезпечували контроль за випробовуваннями.

Політ[ред.ред. код]

Випробовувальний режим ракети на землі тривав 2 місяці, після чого вона була готова до запуску. За три дні до запуску в ракету завантажили паливо: рідкий кисень, рідкий водень, очищений гас. Рідинний ракетний двигун було запущено 9 листопада 1967 р. в 12:00:01 UTC. Через 9 секунд, точно в розрахунковий час, ракета-носій відірвалася від стартового майданчика.

Двигуни першої ступені працювали 153 секунди (на 2,4 секунди більше розрахункового часу) двигуни другої ступені — 6,1 хв. (>4,7 сек). Друга ступінь відокремилася через 9 хв. після старту ракети. Через 11 хв. 16 сек. польоту двигуни третьої ступені вимкнули. До цього моменту основний блок корабля і S-IVB вийшли на орбіту ШСЗ висотою 88 км при швидкості 7798,25 м/сек.

Після 2-х витків навколо Землі знову увімкнули двигуни 3-ї ступені, через 5 хв. 33 сек. корабель вийшол на еліптичну орбіту висотою 17 400 км над Землею, а через 10 хв. ступінь S-IVB відокремилася від корабля. Була досягнута висота 18 317 км.

При поверненні повторно було ввімкнуто РРД службового відсіка і за 90 секунд до входу у атмосферу було досягнуто швидкості 11 144 м/сек (>62 м/сек). В процесі входу у атмосферу температура теплового екрана командного відсіку була трохо вищою 2482° С. Глибина обвуглювання абляційного покриття виявилася меншою розрахункової(0,76-1,27 см замість 1,27-1,9 см). Всередині командного відсіку температура не перевищувала 21° С.

Після 8 годин 37 хв. польоту командний відсік приводнився за 1000 км на північний захід від Гавайських островів. Вага відсіка після посадки — 4,8 тонни.

Знімки Землі від «Аполлон-4»

Зображення Землі[ред.ред. код]

Півмісяць Земля, як сфотографували з «Аполлон-4» Командний модуль міститься автоматичний 70 мм плівкової камери, який захопив фотографії майже всій Землі. Протягом двох годин і тринадцять хвилин, як корабель підійшов і передав свого апогею, в загальній складності 755 кольорових зображень були взяті через (ліва) перспективною вікні командного пілота, на висотах від 13510 до 18092 км. На фотографіях не були достатнім дозволом, щоб отримати докладні наукові дані, але були все ще з географічних, картографічних, метеорологічних, океанографічних, геологічних та гідрологічних інтерес.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Факты программы «Аполлон»:«Аполлон-4»

Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]