Аполлон-8

Емблема «Аполлона-8»

«Аполлон-8» — пілотований космічний корабель серії Аполлон, який вперше доставив людей на орбіту іншого космічного тіла — Місяця. Попередній політ за програмою Аполлон-7. Наступний політ Аполлон-9

Екіпаж

Зліва направо: Джеймс Ловелл, Вільям Андерс, Френк Борман

• Командир — Френк Борман
• Пілот командного модуля — Джеймс Ловелл
• Пілот місячного модуля — Вільям Андерс

Загальні відомості

Корабель включав тільки основний блок до якого входили: командний відсік (зразок CM-103, маса — 28,9 т) і службовий відсік (SM-103). Замість місячного модуля встановлено макет. Для запуску використана ракета Сатурн-5 (зразок AS-503).

Ракета-носій — Сатурн-5 SA-503

Стартовий майданчик Космічний центр Кеннеді комплекс 39А, Флорида, США

Запуск — 21 грудня, 1968
12:51:00GMT

Посадка корабля — 27 грудня, 1968
15:51:00 GMT

Тривалість польоту корабля — 6 днів 3 години 0 хвилин

Маса — командний модуль 28817 кг
місячний модуль 9026 кг.

Мета польоту — комплексні дослідження основного блоку з виходом на селеноцентричну орбіту.

Ракета «Аполлон-8» — Сатурн-5 SA-503. 9 жовтня 1968 р.

Задачі польоту

Льотні випробовування модифікованої ракети-носія, перевірку можливості третьої ступені ракети-носія забезпечити переведення корабля з геоцентричної орбіти на траєкторію польоту до Місяця, випробовування вузлів та агрегатів командного модуля в умовах польоту на Місяць, телевізійні передачі з борту, фотографування поверхні Місяця.

Старт

Передстартова підготовка і старт корабля пройшли без серйозних проблем. Корабель «Аполлон-8» стартував 21 грудня 1968 р. в 12 годин 51 хвилину за Грінвічем на 65 мсек. пізніше розрахункового часу старту. Корабель вийшов на геоцентричну орбіту близьку до розрахункової.

Другий старт і політ до Місяця

Після виходу останньої ступені ракети-носія з кораблем на початкову геоцентричну орбіту наземні служби та екіпаж протягом двох годин проводили перевірку бортових систем.

Третя ступінь РН Сатурн-5 з макетом місячного модуля, фото екіпажу «Аполлона-8»

Двигун останньої ступені ракети-носія було включено для переводу корабля на траєкторію польоту до Місяця в 2 год. 50 хв. 31 секунду політного часу. Двигун пропрацював 317 секунд. Факел двигуна візуально спостерігали на Гавайських островах.

Після виходу на траєкторію польоту до Місяця Борман розвернув ступінь з кораблем так, щоб корабель передньою частиною був повернутий до Сонця, що забезпечувало необхідне освітлення при фотографуванні. В 3 год. 21 хв. політного часу корабель відокремився від ступені, розвернувся на 180 градусів і протягом деякого часу виконував груповий політ. Астронавти фотографували ступінь і встановлений на ньому макет місячного модуля.

Одне з перших повних фотографічних зображень планети Земля, автором якого є людина. Найімовірніше — Вільям Андерс

Завершивши груповий політ, астронавти запустили допоміжні двигуни корабля для забезпечення віддалення від ступені. Після цього та інших, на жаль не зовсім вдалих маніпуляцій, ступінь на відстані близько 300 м рухалася практично по одній орбіті з кораблем. Так як це було небезпечно в 4 год. 45 хв. політного часу додаткові двигуни корабля були ще раз запущені і це забезпечило віддалення корабля від ступені на безпечну відстань.

На 11 год. польоту на відстані 96 000 км від Землі була виконана перша корекція траєкторії польоту корабля.

На 19 год. польоту Борману стало зле, він відчув біль у шлунку. Дискомфорт відчували й інші члени екіпажу. Всі прийняли по таблетці проти порушення роботи вюстибюлярного апарату та скріплюючі засоби,

На 32 год. польоту, коли корабель перебував на відстані 255 000 км від Землі, почався перший сеанс телевізійного зв'язку з Землею. Якість «картинки» з борта корабля була задовільною, але зняти Землю не вдалося. На 62 год польоту під час другого сеансу телезв'язку шляхом підбору фільтрів одержали задовільну «картинку» і при зйомці Землі, яка була показана з відстані 330 000 км.

В 55 год. 38 хв. польотного часу корабель вийшов з зони переважної дії сили тяжіння Землі і увійшов у зону притягання до Місяця. На 62 год. польоту було виконано другу і останню корекцію траєкторії корабля на трасі «Земля-Місяць».

Перехід на орбіту Місяця, політ по ній і старт до Землі

Дозвіл на перехід на селеноцентричну орбіту астронавти одержали о 68 год. 04 хв. політного часу. Через годину корабель зайшов за Місяць, на відстані 126 км від нього було увімкнено двигун, який пропрацював 246,5 сек. і перевів корабель на еліптичну орбіту селеноцентричну орбіту з висотою периселенію 113 км, висотою апоселенію 312 км і періодом обертання 2 год. 10 хв. Пульс Бормана в період роботи двигуна піднявся до 130 ударів на хвилину.

Місячна поверхня. Світлина екіпажу "Аполлона-8». На передньому плані кратер Гокленій діаметром 60 км.

Схід Землі над місячним горизонтом. Світлина екіпажу "Аполлона-8». Це зображення відтворене на поштовій марці у США, яка випущена з нагоди польоту до Місяця.

В період обертання за еліптичною орбітою, астронавти виконували фотозйомку поверхні Місяця, вели візуальне спостереження та виконували навігаційні експерименти.

На 72 год. польоту відбувся третій телевізійний сеанс. Астронавти показували Місяць.

В 73 год. 35 хв., здійснивши два витки по еліптичній селеноцентричній орбіті, астронавти включили основний двигун корабля, який перевів його за 9 секунд на майже колову орбіту з висотою периселенія 112,1 км, висотою апоселенія 112,7 км і періодом обертання приблизно 2 години.

Під час польоту по круговій орбіті астронавти продовжували фотографувати Місяць, Землю та навігаційні експеримети.

В 85 год. 40 хв. політного часу було проведено четвертий телевізійний сеанс, який продовжувався 25 хв. Астронавти показували Місяць і коментували. Борман сказав, що у них є послання для жителів Землі. Кожний член екіпажу прочитав уривок з Біблії.

На десятому витку, в період відсутності радіоконтакту, в 89 год. 19 хв. політного часу було включено основний двигун для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Землі.

Після відновлення радіоконтакту (що сталося на 6 хв. пізніше запланованого часу і створило певну напругу для всіх задіяних у проекті) астронавти жартували у зв'язку з Різдвом.

Повернення на Землю

На трасі «Місяць — Земля» астронавти багато відпочивали.

На траєкторії польоту до Землі відбулася всього лишень одна корекція — на 105-тій годині польотного часу, коли корабель був на відстані 310 000 км від Землі. Після цього було проведено ще один телесеанс з Землею.

Загальна тривалість телесеансів з борта космічного корабля становила 2 години.

Відсік екіпажа корабля «Аполлон-8» на палубі авіаносця «Йорктаун».

В 146 год. 31 хв. політного часу відсік екіпажу відокремлено від відсіку двигуна, відсік екіпажу введений у атмосферу.

Гальмівні парашути відкрилися в 146 год. 54 хв. політного часу.

Приводнення відсіку екіпажу відбулося в точці з координатами 4°56′ с. ш. 165°15′ з. д. / 4.933333° с. ш. 165.25° з. д. (G) в п'яти км від авіаносця «Йорктаун». Політ продовжувався 147 год. 00 хв. 11 секунд.

Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота, який зразу ж після приводнення з'явився на місці посадки, і доставлені на авіаносець через 1 год. 16 хвилин після приводнення. Відсік екіпажу піднятий на борт авіаносця.

Результати польоту

NASA оголосило про виключний успіх польоту. Основними досягненнями є: проведення детальної розвідки місячної поверхні, що важливо для планування висадки астронавтів на Місяць; демонстрація здатності командного модуля здійснювати складні космічні польоти на великому віддаленні від Землі; демонстрація безпеки екіпажу під час таких польотів; одержання великої кількості інформації необхідної для польотів на Місяць.

Джерела

• Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати.
  

Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016

Див. також

• Космічна програма «Аполлон»
• Аполлон (космічний корабель)

Посилання

• Раздел о полёте «Аполлона-8» на сайте NASA
• Apollo 8 Flight Journal
• «Аполлон-8» на сайте «Факты программы «Аполлон»
• Apollo 8 в Encyclopedia Astronautica
• Академик В. П. Мишин «Как мы проиграли Луну»
• Н. П. Каманин. Дневники