Сатурн-1
 |
|
| Призначення | Ракета космічного призначення |
|---|---|
| Виробник | Chrysler (S-I), Douglas (S-IV), Convair (S-V) |
| Країна |  США |
| Розміри | |
| Висота | 55,0 м |
| Діаметр | 6,52 м м |
| Маса | 510,000 кг кг |
| Ступенів | 3 |
| Вантаж | |
| Вантаж на LEO |
9,900 кг кг |
| Історія запусків | |
| Космодроми | LC-34 та LC-37 |
| Всього запусків | 10 |
| Перший ступінь | |
| Двигуни | 8 x H-1 |
| Тяга | 6,700 кН кН |
| Питомий імпульс | 289 секунд с |
| Тривалість горіння | 150 секунд с |
| Паливо | Гас/О2 |
| Другий ступінь | |
| Двигуни | 6 x RL-10 |
| Тяга | 400 кН кН |
| Питомий імпульс | 433 секунд с |
| Тривалість горіння | 482 секунд с |
| Паливо | Гас/О2 |
| Третій ступінь | |
| Двигуни | 2 x RL-10 |
| Тяга | 133 кН кН |
| Питомий імпульс | 433 секунд с |
| Тривалість горіння | 430 секунд с |
| Паливо | Гас/О2 |
«Сатурн I» (англ. Saturn I) — американська ракета-носій, перша американська ракета-носій призначена спеціально для виведення вантажів на орбіту Землі, і перша ракета-носій з сімейства ракет-носіїв Сатурн. Мала непропорційно маленький другий ступінь в порівнянні з першим.
Спочатку замислювалася, як універсальна військова ракета на 60-ті роки. Але було здійснено лише десять запусків за програмами НАСА, і вона була замінена ракетою-носієм Сатурн-1Б, в якій той же перший ступінь, а другий ступінь збільшений більш ніж удвічі, й обладнаний новим потужнішим двигуном J-2.
Історія створення [ред.]
Ракета-носій «Сатурн С-1», як спочатку називалася «Сатурн-1», складалася в первинному варіанті з трьох ступенів. На першому ступені S-1 була встановлена зв'язка двигунів Н-1 сумарною тягою 680 тонн або 1,5 мільйона фунтів. На другому ступені S-IV в первісному варіанті встановлювалися чотири киснево-водневих двигуна загальної тягою 36 тонн, а на третьому ступені SV — два таких же двигуна що і на другий.
У березні 1961 року другий ступінь перепроектували під 6 двигунів загальною тягою 40,8 тонни. А в червні 1961 року був виключений третій ступінь SV.
Використання [ред.]
При останніх п'яти запусках на ракету-носій «Сатурн-1» аж до 1965 року (всього 10 пусків) як корисне навантаження встановлювався макет основного блоку корабля «Аполлон» і система аварійного порятунку. При цьому макет «Аполлона» виводився на навколоземну орбіту.
Всі запуски ракет-носіїв сімейства «Сатурн» закінчилися успішно. Цей 100-відсотковий результат, який можна тільки повторити, став результатом ретельного наземного відпрацювання, включаючи вогневі випробування зібраних ступенів ракет-носіїв.
Джерела [ред.]
- http://history.nasa.gov/SP-4206/sp4206.htm
- http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19710065502_1971065502.pdf
- http://www.astronautix.com/lvs/saturni.htm
