SA-1 (Аполлон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SA-1 до старту
Старт SA-1

«SA-1» - перший політ ракети-носія Сатурн-1, що проводилася в рамках програми Аполлон.

Цілі[ред.ред. код]

Це був перший запуск стартового прискорювача «Сатурн-1», першого в сімействі «Сатурном» і значно перевершував за габаритами і будь-який з раніше запускалися апаратів. Він був утричі довше, споживав в 6 разів більше палива і розвивав тягу в 10 разів більшу, ніж ракета «Юпітер-С», за допомогою якої в 1958 році був виведений на орбіту перший американський супутник «Експлорер-1».

Підготовка[ред.ред. код]

Оскільки це був самий перший політ ракети «Сатурн», бортові системи постійно допрацьовувалися. У перший раз ступінь була доставлена ​​на мис Канаверал на баржі, що навело на думку про можливість подібної доставки для масивніших ступенів ракети «Сатурн-5». (У той час «Сатурн-5» представляв собою кілька креслень і деякі деталі).

Перший ступінь і два верхніх вагових макета верхніх щаблів прибутку на баржі «Compromise» 15 серпня 1961 року. В ході подорожі довелося зіткнутися з декількома проблемами, чотири рази сівши на мілину через помилки на мапах. На зворотному шляху баржа врізалася в міст, викликавши кілька невеликих ушкоджень.

П'ять днів по тому з невеликими труднощами носій був встановлений на майданчик № 34.

Хоч і з невеликим відставанням від графіка, перевірка продовжилася.

У той час перевірка не була автоматизована і включала в себе перекидання тумблерів в ЦУП і спостереження за реакціями ракети.

Політ[ред.ред. код]

26 жовтня 1961 о 12:30 за східним часом почалася заправка ракети гасом RP-1 і рідким киснем. Оскільки гас міг випаруватися, його заправили з тривідсотковим надлишком. Перед пуском ракети зайве паливо було злито.

Заправка баків рідким киснем почалася на наступний день о 03:00. Вона була схожа на таку ж процедуру, як і при заправці баків гасом: спочатку баки заправили на десяту частину, щоб перевірити їх на предмет витоків, потім швидко долили ще до рівня 97%, а потім повільно заповнили вщерть.

Незважаючи на пару затримок через погану погоду, ракета була запущена з відставанням від графіка всього в 1 годину. Проектанти передбачали ракеті 75-відсоткову ймовірність успішного зльоту і лише 30-процентну того, що вона успішно завершить політ. Також вважалося можливим отримання ушкоджень під час польоту. Старт ракети з полігону Редстоун Арсенал розбив всі вікна в радіусі 12 км.

Проте, звук запуску розчарував деяких свідків, які описали його як звук запускається ракети Атлас на відстані півтори милі (2,4 км) замість 3 миль (5 км), відведених для Сатурна. Пізніше було вирішено, що причина відмінностей між мисом Канаверал і полігоном Редстоун криється в атмосферних умовах, що заглушає звук.

Сам політ був чудовим. Ракета піднялася на висоту 136,5 км і приземлилася за 345,7 км від місця запуску. Єдиною проблемою було відключення двигунів на 1,6 секунди раніше терміну. Це стало наслідком заправки зайвих 400 кг рідкого кисню і недозаправкі 410 кг гасу. Для випробувального польоту в ракету було заправлено лише 83% від необхідної кількості палива.

Посилання[ред.ред. код]