Аппалачі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Аппалачі (Appalachian Mountains ) | |
 Аппалачі в Північній Кароліні
|
|
| Країна |  США Канада |
|---|---|
| Період | Ордовик 440—420 млн. років тому |
| Гороутворення | Таконське |
| Довжина | 3 300 км, Пд.-Зх. → Пн.-Сх. |
| Ширина | 300—560 км |
| Найвища точка | Мітчелл |
| - координати | 35°′ пн. ш.; 82°15′ зх. д. |
| - висота | 2 037 м |
 Орографічна схема Аппалач
|
|
Аппа́лачі (англ. Appalachian Mountains) (ˌæpəˈleɪʃǝn ) — гірська система на сході Північної Америки, в США і Канаді. Складаються з дуже старих вивітрених гір. Ряд поздовжніх паралельних хребтів середньою висотою 1 000—1 300 м. Окремі вершини понад 2000 м — найвища точка, гора Мітчелл (2 037 м). Довжина масиву 3 300 км, ширина 300—560 км. Назва походить від імені індіанського племені аппалачів.
Зміст |
[ред.] Орографія
Гудзоно-Мохокська долина ділить Аппалачі на Північні та Південні.
[ред.] Північні Аппалачі
Хвилясте плоскогір'я на північ від річок Мохок і Гудзон, висотою 400—600 м, над яким підносяться окремі масиви та хребти — Адірондак (1 628 м), Зелені гори (1 338 м), Білі гори (1 916 м) та ін. Структури із пологими вершинами та схилами, утворені переважно з метаморфічних та кристалічних порід, згладжені і сильно розчленовані долинами. Масиви розділені долинами тектонічного походження, які перетворені древнім льодовиком на троги. Виділяються Камберлендські гори, далі на схід — Аллеганські гори, часто назва Аллегани поширюється на всю систему Аппалач.
[ред.] Південні Аппалачі
Південні Аппалачі складаються з паралельних хребтів і масивів, розділених широкими долинами. В осьовій зоні складаються з крутого Блакитного хребта (де розташована найвища точка Аппалач — гора Мітчелл, 2 037 м) та численних коротких паралельних хребтів та масивів, які розділені широкими ерозійними долинами (Велика Долина та ін.) і котловинами. На сході до осьової зони примикає передгірське плато Підмонт, на заході — Аппалачське плато.
[ред.] Орогенез
Виникли при неотектонічному піднятті омолоджених палеозойських складчастих структур. Сформовані в герцинську фазу складчастості. Північні та південно-східні частини Аппалач складені кристалічними породами, західні і південно-західні — переважно осадовими (пісковиками, доломітами, вапняками).
[ред.] Родовища
Гори багаті на корисні копалини. Відомі родовища кам'яного вугілля (Аппалачський кам'яновугільний басейн), нафти, газу, залізних руд, титану і азбесту, цинку, олова, бокситів, марганцю та ін.
[ред.] Клімат
Клімат Аппалач на півночі помірно холодний. Атмосферних опадів випадає понад 1 000 мм, пересічна температура січня —6°C, —8°C, липня + 16°C, +18°C. На півдні клімат помірно теплий, температура січня до +2°C, липня +25°C.
[ред.] Гідрологія
Багаті на гідроенергетичні ресурси через значний перепад висот, вузькі долини й достатню кількість опадів. Головні річки:
[ред.] Природа
Ґрунти переважно підзолисті і буроземні. Рослинність — хвойні, змішані та широколистяні ліси.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
- Brooks, Maurice (1965), The Appalachians: The Naturalist's America; illustrated by Lois Darling and Lo Brooks. Boston; Houghton Mifflin Company.
- Caudill, Harry M. (1963), Night Comes to the Cumberlands. ISBN 0-316-13212-8.
- Constantz, George (2004), Hollows, Peepers, and Highlanders: an Appalachian Mountain Ecology (2nd edition). West Virginia University Press; Morgantown. 359 p.
- Weidensaul, Scott (2000), Mountains of the Heart: A Natural History of the Appalachians. Fulcrum Publishing, 288 pages, ISBN 1-55591-139-0
