Бастнезит
| Бастнезит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтий, червонуватий, бурий. |
| Сингонія | гексагональна |
| Твердість за шкалою Мооса | 4—5 |
| Питома вага | 4,9—5,2 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Бастнези́т (рос. бастнезит, англ. bastnaesite, нім. Bastnäsit) — мінерал, фторкарбонат Fluocarbonate церію острівної будови.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула: Се[СО3](F,OH) або 6[(Ce, La)FCO3]. Характерний мінерал гідротермальних родовищ, зв'язаний з лужними породами.
Склад (%): TR2O3 — 73,5; F — 8,5; CO2 — 19,8. Домішки: лантан і церієві лантаноїди, ітрій та ітрієві лантаноїди, вода. Сингонія гексагональна. Колір жовтий, червонуватий, бурий. Прозорий. Твердість 4—5. Густина 4,9—5,2.
Зустрічається з баритом, кальцитом, флюоритом. Бастнезит — головне сировинне джерело для отримання церію і його сполук. Найбільше родовище — Маунтін-Пасс (США). Бастнезит гідроксилистий — відміна з карбонатитів Кольського півострова, яка містить гідроксил (до 4,07 % H2O).
Збагачується гравітаційними методами; при тонкій вкрапленості — флотацією з використанням жирних кислот.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Бастнезит |
- http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bastnaesite
- Бастнезит - Ce
- Бастнезит - La
- Бастнезит - Y
- Бастнезит на сайте «Горной энциклопедии»
