Березинський біосферний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березинський біосферний заповідник
54°46′21″ пн. ш. 28°19′30″ сх. д. / 54.77250000002777597° пн. ш. 28.32500000002777796° сх. д. / 54.77250000002777597; 28.32500000002777796Координати: 54°46′21″ пн. ш. 28°19′30″ сх. д. / 54.77250000002777597° пн. ш. 28.32500000002777796° сх. д. / 54.77250000002777597; 28.32500000002777796
Країна  Білорусь[1]
Розташування Лепельський район
Площа 85 200 га
Засновано 1925
Статус: Рамсарське угіддя[2]
Вебсторінка berezinsky.by
Березинський біосферний заповідник. Карта розташування: Білорусь
Березинський біосферний заповідник
Березинський біосферний заповідник (Білорусь)
Мапа

CMNS: Березинський біосферний заповідник у Вікісховищі

Березинський біосферний заповідник (1925) — заповідник, що знаходиться в північній частині Білорусі за 120 км від Мінська в напрямку на Санкт-Петербург. Розташований на межі Вітебської та Мінської областей. Центр заповідника — в селі Домжеріци Лепельського району.

Створений для охорони рідкісних видів тварин (спочатку створювався для охорони бобрів[3]). Входить до всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО.

Поштова марка Білорусі

Площа[ред. | ред. код]

Загальна площа — 85,5 тис. гектарів.

Історія[ред. | ред. код]

У 1978 р. Березинському заповіднику було надано статус біосферного.

Особливості ландшафту[ред. | ред. код]

Завдяки своєму біологічному різноманіттю та унікальності природних комплексів заповідник має виняткову значимість не тільки для Білорусі, але й для всієї Європи в цілому. Тут присутні чотири типи екосистем: ліси, болота, водойми і луки. Основним типом є ліси, що займають близько 80% території заповідника. Особливий інтерес представляють аборигенні природні лісові формації соснових, чорновільхових і пухнастоберезових болотних лісів, що існують як великі болотні масиви (від 10 до 20 тис. га).

Природні болота заповідника (Каролінське болото та ін.) займають 43 000 га, що робить його одним з найбільших болотних масивів в Європі.

Крім Березини, яка тече по заповіднику протягом 110 кілометрів і яку живлять понад 50 дрібних приток, в заповіднику є багато великих і малих озер. Серед них — Паліки (712 га), Плавно (332 га), Домжерицьке (191 га), Манец (113 га), Пострежське (40 га), Московіц (16 га). Загальна площа водойм — понад 2000 га.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

У заповіднику мешкає безліч видів рослин і тварин, частина з яких занесені до Червоної книги (понад 30 видів рослин і близько 10 видів тварин).

Флора заповідника містить більше 50% білоруської флори: судинних рослин — 768 видів, мохів — 216, лишайників — 198, грибів — 463 види. Основними лісоутворюючими деревними породами є береза, вільха, осика, дуб черешчатий, ясен.

У заповіднику проживає 56 видів ссавців (бобер — 600 особин, лось — до 400, видра — 60, ведмідь — 25, рись  — 30, борсук — 40, зубр — 35); 230 видів птахів (скопа — 10-12 пар, чорний лелека — 20-25 пар, змієїд — 6-8, сірий журавель — 30-35 пар, а також беркут, орлан-білохвіст, пугач, сапсан, біла куріпка, дятел трипалий, золотава сивка); 10 — амфібій, 5 — рептилій і 34 види риб.

Музей природи[ред. | ред. код]

Більше 50 років у Березинському біосферному заповіднику працює Музей природи, де представлено близько 300 видів тварин. Музей відкритий для відвідувачів з вівторка по неділю.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

До історичних пам'яток заповідника відносяться стародавні кургани, Березинська водна система (один із стародавніх торгових шляхів з "варяг у греки "), залишки каналів кінця XIX століття, місця битв франко-російської війни 1812 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/belarus/berezinskiy/
  2. https://rsis.ramsar.org/ris/1927
  3. Березинский заповедник. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бышнёў І. І. Атлас наземных пазваночных: Бярэзінскі біясферны запаведнік / І. І. Бышнёў, Д. Д. Стаўроўскі, М. М. Пікулік, А. К. Цішачкін. — Мн.: Навука і тэхніка, 1996.
  • Парфенов В. И. Флора Березинского биосферного заповедника / В. И. Парфенов, Л. А. Ставровская, В. И. Игнатенко. — Мн.: Ураджай, 1992. ISBN 5-7860-0653-0

Посилання[ред. | ред. код]