Болязуби
| село Болязуби | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Збаразька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1583 |
| Населення | 480 |
| Територія | 0.216 км² |
| Густота населення | 2222.22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47381 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′47″ пн. ш. 25°40′10″ сх. д.H G O |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Болязуби | |
 Болязуби | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Болязу́би — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області
До села приєднано хутори Зграбники, Глинчуки та Нагнидовеччина.
Населення — 480 осіб (2001).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Болязубів | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,2 | −1 | 3,7 | 12,1 | 18,4 | 21,9 | 23,1 | 22,3 | 18,0 | 11,9 | 4,9 | 0,0 | 11 |
| Середня температура, °C | −5,2 | −4,1 | 0,0 | 7,2 | 13,0 | 16,6 | 17,9 | 16,9 | 13,0 | 7,5 | 2,1 | −2,6 | 6 |
| Середній мінімум, °C | −8,2 | −7,1 | −3,6 | 2,4 | 7,7 | 11,3 | 12,7 | 11,6 | 8,0 | 3,2 | −0,6 | −5,1 | 2 |
| Норма опадів, мм | 33 | 30 | 29 | 47 | 71 | 87 | 94 | 68 | 57 | 37 | 36 | 38 | 627 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка під назвою Болизуби — 1583 (за поборовим реєстром Кременецького повіту).
Належало князеві Костянтину-Василю Острозькому, 1913 — Грохольським.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є Дім молитви ЄХБ (1991), дерев'яна церква святої Трійці (1907), пам'ятник односельцям, які загинули в 1941 році за Вільну Україну.
-
Дерев'яна церква -
Метелевий хрест біля церкви -
Дім молитви -
Троїцька церква -
Пам'ятник односельцям що загинули в 1941 році -
Пам'ятна дошка над могилою односельців
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Петро Багрій (нар. 1960) — український спортсмен-гирьовик, майстер спорту міжнародного класу (2001).
- Павло Марчук (нар. 1956) — поет; письменник-романіст,автор художніх романів "Благородний НЕГІДНИК", "Зловредний ДОБРОДІЙ", "АРТіСТ(и)" та підручників для студентів університетів України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |