Чернихівці
село Чернихівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Збаразька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1340 |
Населення | 3 500(2013 рік) |
Територія | 4.985 км² |
Густота населення | 287.86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47370 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д.Координати: 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д. |
Водойми | Гнізна Гнила |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.
До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Населення — 3500 осіб (2013).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.
Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)[2].
У 1463 році згадується як Черниковце, 1529 — як містечко, що мало замок.
Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.
XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.
У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.
1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).
Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.
Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.
6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.
1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1394 | 97.14% |
російська | 39 | 2.72% |
польська | 1 | 0.07% |
словацька | 1 | 0.07% |
Усього | 1435 | 100% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).
Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).
В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»[5].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Мирослав Січинський (1887—1979) — український громадсько-політичний діяч, член УСДП Галичини, виконавець замаху проти намісника Галичини графа Анджея Потоцького[6].
- Гладкий Гриць (1893—1936) — громадський і політичний діяч, начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР.[7]
- Джус Володимир (1895—1964) — український промисловець у США, засновник і президент Українського Інституту Америки[8].
- Вітенько Ігор (1938—1974) — кібернетик, логік.
- Ратушний Михайло (* 1962) — український політик, народний депутат України (1994—2006), голова УВКР (з 2011).
- Грицуняк Антін.- український розповідач
- К. Мазуренко.
- Мечник Петро (1885—1953) — громадсько-освітній діяч, професор і директор Львівської академічної гімназії, старшина УГА.
- А. і Є. Блажкевич — Праведники народів світу[9].
- Володимир Бойко (1892-1989) - український педагог.
Перебували[ред. | ред. код]
Пов'язані з Чернихівцями[ред. | ред. код]
- Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Пресвятої Трійці
-
Будинок культури
-
Автобусна зупинка
-
Річка Гнізна біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
- ↑ Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // gazeta.ua
- ↑ Б. Волинський. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Український Інститут Америки[недоступне посилання]
- ↑ Див. статтю Е.Бергера у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.
Література[ред. | ред. код]
- Уніят В. Чернихівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 593–594. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Czernichowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 822. (пол.) — S. 822—823. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |