Чернихівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чернихівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Основні дані
Засноване 1340
Населення 3 500(2013 рік)
Територія 4.985 км²
Густота населення 287.86 осіб/км²
Поштовий індекс 47370
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д. / 49.63222; 25.72722Координати: 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д. / 49.63222; 25.72722
Водойми Гнізна Гнила
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Збараж
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Чернихівці. Карта розташування: Україна
Чернихівці
Чернихівці
Чернихівці. Карта розташування: Тернопільська область
Чернихівці
Чернихівці
Мапа
Мапа

CMNS: Чернихівці у Вікісховищі

Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.

До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]

Населення — 3500 осіб (2013).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.

Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)[2].

У 1463 році згадується як Черниковце, 1529 — як містечко, що мало замок.

Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.

XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.

У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.

1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).

Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.

Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.

6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.

1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1394 97.14%
російська 39 2.72%
польська 1 0.07%
словацька 1 0.07%
Усього 1435 100%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Черниховецькі липи у травні

Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).

Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).

В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»[5].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

Пов'язані з Чернихівцями[ред. | ред. код]

  • Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
  6. Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // gazeta.ua
  7. Б. Волинський. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
  8. Український Інститут Америки[недоступне посилання]
  9. Див. статтю Е.Бергера у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]