Бронзівка гладка
| Бронзівка гладка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Protaetia aeruginosa (Linnaeus, 1767) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Бронзівка гладка (Protaetia aeruginosa) — жук з родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), з підродини бронзівок (Cetoniinae).
Опис[ред. | ред. код]
Жук довжиною 22–29 мм, блискучий, золотисто-зелений, іноді з мідно-червоним відливом. Нижня сторона тіла і ноги зелені, з синюватим відливом. Надкрила рівномірно-опуклі, позаду середини поблизу шва без поздовжнього вдавлення. Надкрила без білих плям, з невеликими вдавленням типу пунктиру. Передній відросток средньогруди на вершині сплощений і дещо розширено, гладкий, розсіяних точках, без волосків.
Поширення [ред. | ред. код]
Польща, західна і південна Франція до Італії, Албанія, Греція, Туреччина; Латвія, південь Білорусі, Україна, Молдова. У Росії північна межа ареалу проходить від Калінінградської області на Брянськ, Тулу, Єлець, Воронеж, Йошкар-Олу, Малмиж, Самару. Південна межа проходить по межі з Україною і далі до Волгограду, по заплаві Волги до її дельти і потім, збігаючись з державною, направляється на Оренбург. Є дані про перебування виду в Рязанської і Калузької областях. У Білгородській області зрідка зустрічається в дібровах Борисовського, Бєлгородського, Шебекінського і Валуйського районів, де останні знахідки датуються 2001 роком.
В Україні відома з більшості території, окрім півдня степів (Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області, Крим)[1].
Середовище проживання [ред. | ред. код]
Мешкає переважно в старих лісах і садах, де виростають великі старі дерева. Личинки розвиваються в трухлявій деревині листяних порід дерев, переважно дуба і плодових культур. Жуки зустрічаються з червня до вересня. Більшу частину часу проводять на деревах з витікаючим з тріщин кори соком, іноді їх можна знайти на перезрілих плодах груш, яблунь, рідше зустрічаються на квітах.
Чисельність [ред. | ред. код]
Кількісні обліки не проводилися. Непрямі дані дають підставу вважати, що чисельність скорочується.
Обмежуючі фактори[ред. | ред. код]
Скорочення площі корінних лісів. Лісотехнічні заходи, що супроводжуються видаленням старих дуплистих дерев.
Зауваження щодо охорони[ред. | ред. код]
Занесена в Червону книгу Росії (II категорія скорочується в чисельності вигляд)
Необхідні заходи охорони: Збереження старовікових дерев, особливо дуба, яблуні і груші в нагірних дібровах широколистяних лісах, створення в місцях існування виду дрібних особливо охоронюваних природних територій, обмеження вирубки старих широколистяних лісів, в тому числі дібров в лісостепу і степу європейської частини Росії.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Бронзовка Protaetia (Cetonischema) aeruginosa (Drury, 1770) — фотографии А. А. Сухенко. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)