Бронштейн Давид Іонович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дави́д Іо́нович Бронште́йн (*19 лютого 1924, Біла Церква, Україна — †5 грудня 2006 Мінськ, Білорусь) — шахіст гросмейстер (з 1950). Він був відомим шаховим гросмейстером та письменником. Бронштейн навів достатні докази, що шахи потрібно розцінювати як напів науку та напів мистецтво.
Зміст |
[ред.] Раннє життя
Бронштейн народився в Білій Церкві в єврейській родині. Його навчив грати в шахи його дід у шість років. Юність Бронштейна пройшла у Києві, там його тренував знаменитий Міжнародний Майстер Олександр Константинопольський. Молодий шахіст зайняв друге місце в Київському Чемпіонаті в 15 років і став майстром СРСР в 16 за третє місце, зайняте в Українському Шаховому Чемпіонаті, позаду Ісаака Болеславського, який став дуже близьким другом і шаховим компаньйоном Бронштейна. Пізніше він одружився на дочці Болеславського, Тетяні, в 1984 році.
Після закінчення середньої школи, в планах Бронштейна було вивчати математику в Київському Університеті, але в 1941 році коли східна Європа була втягнута в Другу Світову Війну, яка завадила шахісту. Бронштейн вивчився якийсь час в Ленінградському Політехнічному інституті після війни.
Бронштейна визнали непридатним для військової служби, і він провів війну, працюючи різноробочим на місцях реконструкції пошкоджених війною будівель. Його батько сидів у в'язниці протягом декількох років без належного суду та будь-яких доказів, і пізніше було формально визнано, що він не скоїв будь-які злочини.
Чутка, що Бронштей був родичем колишнього радянського комуністичного лідера Лева Троцького (справжнє прізвище якого було Бронштейн). Ця чутка, можливо, пояснює ув'язнення батька Бронштейна.
У 1944 році Бронштейн зміг обіграти світового чемпіона Михайла Ботвинника в Чемпіонаті СРСР у їхній особистій зустрічі. Із цього часу його шахова майстерність почала різко зростати й уже в Чемпіонаті СРСР 1945 року він зайняв третє місце та виграв усі дві партії на десятій дошці в знаменитому командному радіоматчі СРСР проти США. Цим Бронштейн довів, що він гідний належати до світової шахової еліти.
[ред.] Претендент на титул Чемпіона Світу
Першим успішним міжнародним турніром для Бронштейна був міжзональний турнір у Сальтжобадені 1948 року, який він виграв. Він заробив титул гросмейстера в 1950 році, коли ФІДЕ формалізувала процес. Його перемога в міжзональнальному турнірі кваліфікувала його до Турніру Кандидатів 1950 року у Будапешті. 1945—1950 роки стали для Бронштейна періодом найвищого розвитку, тому що він досяг матчу на звання чемпіона світу в 1951 році.
Вважається, що Бронштейн — один із найсильніших шахістів післявоєнного періоду, які не стали Чемпіонами Світу. Він був дуже близько до завоювання чемпіонства, коли звів унічию матч 1951 року з Михайлом Ботвинником із рахунком 12-12.
Бронштейн і Ботвинник мали дуже несхожі стилі гри, особливості характеру й стиль життя, та не любили один одного. Ботвинник провів війну в комфорті далеко від фронту, і дуже багато грав у шахи протягом цих років, був високоосвіченим і привілейованим фаворитом еліти Радянської влади. Бронштейн же майже весь цей час працював чорноробом, у скрутних умовах, коки його батько сидів у в'язниці, втративши три роки на заняття шахами.
У матчі, де чотири рази змінювалося лідерство, два титани перевіряли один одного в різноманітних дебютах. Бронштейн часто уникав дебютних варінтів, які він грав раніше, і часто грав власні варіанти Ботвинника, що вважалися кращими. Здавалося, що з допомогою цієї стратегії Бронштейн застав Ботвинника зненацька. Обоє гравців показували дуже високу якість гри, хоча Ботвинник пізніше скаржився на свою слабку гру. Він дуже неохоче визнавав величезний талант Бронштейна. Бронштейн мав перевагу в одне очко після 22 партій, але програв 23-ю і звів унічию 24-у і завершальну партії. За правилами ФІДЕ, в разі нічиєї титул залишається у чемпіона. Бронштейн пізніше написав, що можливо це краще, що він не виграв титул чемпіона, з тих пір, як його артистична особа не була би в згоді з Радянською бюрократією.
Ботвинник же писав, що невдача Бронштейна була викликана його недооцінкою техніки ендшпілю і відсутність уміння грати прості позиції. Але це по більшості неправильно, просто Ботвинник мав величезну перевагу в досвіді в аналізі відстрочених позицій, які в значній мірі вирішили матч 1951 р. Бронштейн у матчі довів, що він був дуже кваліфікованим гравцем ендшпілю.
[ред.] Кар'єра після 1951 року
Після матчу Бронштейн взяв участь у турнірі у Швейцарії, де розділив друге-четверте місце з Паулем Кересом та Самуелем Решевським. Цей результат кваліфікував його безпосередньо до Міжзонального турніру в Гетеборзі у 1955 р., який він виграв, ні разу на програвши. Звідти він потрапив у турнір Кандидатів в Амстердамі, де зайняв третє-сьоме місце, позаду Василя Смислова та Пауля Кереса, який зайняв другий місце.
[ред.] Спадчина та пізні роки
Давид Бронштейн написав багато шахових книжок та статей. Він мав регулярну шахову колонку в газеті "Ізвєстія" протягом багатьох років. Бронштейна, мабуть, найбільше поважають за книжку "Міжнародний Турнір Гросмейстерів 1953 року". Ця книжка була дуже популярною в колишньому СРСР, витримуючи багато перевидань. Романтичне бачення шахів Бронштейна було показане, коли він застосовував дуже рідкісний у партіях гросмейстерів королівський гамбіт. Дуже цінна його робота (разом з іншими українськими шахістами Ісааком Болеславським та Юхимом Геллером) над староіндійський захист. Бронштейн грав широку різноманітність дебютів протягом своєї довгої кар'єри.
Ще два дебютні варіанти називаються на честь його. У [захисті Каро-Канн, Варіант Бронштейна-Ларсена (1.e4 c6 2.d4 d5 3.Кс3 dxe4 4.Kxe4 Kf6 5.Kxf6+ gxf6). У скандинавському захисті є варіант Бронштейна (1.e4 d5 2.exd5 Фxd5 3.Кс3 Фd6).
Бронштейн був шаховим мрійником. Він був раннім захисником розвитку швидкісних шахів і ввів цифровий шаховий годинник. Він часто грав проти комп'ютерних програм і зазвичай досягав добрих результатів.
У свої пізні роки, Бронштейн продовжував активно грати в турнірах. Він підтримував дуже добру форму (вигравши Гастінгс в 1994-5 рр. у віці 70 років) та написав декілька важливих шахових книг. Його здоров'я дуже погіршилося в останні роки його життя. Бронштейн страждав від гіпертонії і помер 5 грудня 2006 р. у Мінську, Білорусь.
 |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
