Білостоцька область
| Білостоцька область | |
|---|---|
| Беластоцкая вобласць | |
[[Файл:
|
|
| Адм. центр | Білосток |
| Найбільше місто | Гродно, Волковиськ, Августов, Цеханув, Ломжа |
| Країна | Білоруська РСР |
| Офіційна мова | Російська, білоруська |
| Населення | |
| - повне | |
| Площа | |
| - повна | км² |
| Дата заснування | 1939—1954 |
Білостоцька область — адміністративна одиниця в складі БРСР, створена за занятті Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. З точки зору радянської влади існувала в 1939–1944 року, фактично — 1939–1941.
Адміністративним центром було місто Білосток.
Зміст |
Історія [ред.]
До вересня 1939 року тертория області входила до складу Польської Республіки. В той час, згідно із секретними Пактом Молотова-Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнятій військами Радянського Союзу[1][2]. 22 жовтня того ж року радянська влада організували на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були обрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всій країні почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу [3]. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах в Білостоці 28-30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруського РСР. 2 листопада Белосточчіна була вкючаются до складу СРСР. 9 грудня радянські власті розділили зайняті території на області — таким чином була створена і Белостокская область.
Всі ці Рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Заняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувала постанови багатьох міжнародних договорів, м.ін.: Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонську конвенцію 1933 року про дефініції агресора [4]. З цієї причини, міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцький області як частина Польщі під радянською окупацією.
Адміністративний поділ [ред.]
Спочатку область ділилася на повіти. У 1940 у замість повітів були утворені 24 райони:
- Серпневий
- Білостоцький
- Бєльський
- Брянський
- Волковисскій
- Граевская
- Гродненський
- Домбровський
- Едвабновскій
- Заблудовський
- Замбровскій
- Кольновскій
- Кринковскій
- Лапський
- Ломжинський
- Моньковскій (в тому ж році перейменований в Книшінскій)
- Поречском (в тому ж році скасований)
- Свіслочскій
- Скидельський
- Снядовський
- Соколковскій
- Сопоцкінскій
- Цехановецький
- Чижевський
Література [ред.]
Атлас гісторыі Беларусі ад старажитнасці да нашых дзён.(біл.) — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. — ISBN 985-11-0376-4
Примітки [ред.]
- ↑ Карта: Поділ Польської Республіки між СРСР і Третім Рейхом відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа
- ↑ Карта розподілу Польщі. Підписи: Сталін, Ріббентроп
- ↑ Марек Вежбіцкой: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. ISBN 978-83-88747-76-2 (біл.)
- ↑ під ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 (біл.)
