Василь Шуйський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Василя IV Іоанновича, виконаний Васнецовим

Василь Іванович Шуйський (при вступі на престол Василь IV Іоаннович) - (1552 - 12 вересня 1612) - московський цар з 1606 по 1610. Син князя Івана Андрійовича Шуйського.

Біографія до воцаріння[ред.ред. код]

Боярин і голова Московської судової палати з 1584. Риндя з великим саадак у походах 1574, 1576, 1577 і 1579. Воєвода Великого полку у поході до Серпухова влітку 1581. Воєвода Великого полку у поході до Новгороду липня 1582 при братові Андрієві. Воєвода полку правої руки в поході до Серпухова у квітні 1583. Воєвода смоленський у 1585- 87. З невідомих причин був у нетривалому зісланні у 1586.

Під час переслідування Шуйських Борисом Годуновим з 1587 перебував на засланні в Галичі. У 1591 Годунов, вже не вбачаючи небезпеки в Шуйських, повертає їх до Москви. З тих пір Шуйські в цілому поводили себе лояльно.

У 1591 вів слідство у справі царевича Дмитра. Будучи під суворим наглядом Годунова, Шуйський визнав причиною смерті царевича самогубство, нещасний випадок. З цього ж року знову введений до Боярської думи. Після цього був воєводою новгородським. Перший воєвода полку правої руки в армії Мстиславського в Кримському поході до Серпухова 1598

З січня 1605 призначено воєводою полку правої руки в поході проти Лжедмитрія і в битві під Добриничами здобув перемогу. Однак, не сильно бажаючи перемоги Годунова, бездіяльністю дав посилитися самозванцеві.

Після падіння Годунова намагався здійснити переворот, проте був заарештований і засланий разом з братами. Але Лжедмитрій потребував боярської підтримки, і в кінці 1605 ШуйсьКі повернулися до Москви.

У ході народного повстання 17 травня 1606 Лжедмитрій I був убитий, а 19 травня група прихильників Василя Івановича «викликнули» Шуйського царем. Був коронований 1 червня Новгородським митрополитом Ісідором.

Василь Іванович дав хрестоцілувальний запис, що обмежував його владу. На початку червня уряд Шуйського оголосив Бориса Годунова вбивцею царевича Дмитра.

Правління[ред.ред. код]

Подання полоненого царя Василя Шуйського Сенату і Сигізмунда III у Варшаві 1611

Прихід Шуйського до влади посилив боротьбу серед боярства і між південним і столичним дворянством, що призвело до повстання під керівництвом І. Болотникова. У боротьбі з ним Шуйський висунув програму консолідації всіх верств класу феодалів, враховуючи їх інтереси у політиці з селянського (Покладання 9 березня 1607), холопського (укази 1607 - 1608) , земельного і фінансового питань.

Окремі поступки в законодавстві про холопів були спрямовані на розкол табору повсталих. Згуртування класу феодалів до весни 1607 і підтримка найбільших міст Поволжя і півночі дозволили Шуйському у жовтні 1607 розгромити повстання. Але вже в серпні 1607 розпочався новий етап польської інтервенції в Росії (Лжедмитрій II). Після поразки під Болховом (1 травня 1608), уряд Шуйського було обложено в Москві. До кінця 1608 багато районів країни опинилися під владою Лжедмитрія II. У лютому 1609 уряд Шуйського уклав договір зі Швецією, де за надання шведських військ поступався частиною російської території.

З кінця 1608 почався стихійний народний рух проти польських інтервентів, очолити який уряд Шуйського (в особі командувача російсько-шведською армією князя М. В. Скопина-Шуйського) зуміло тільки з кінця зими 1609. До березня 1610 Москва і велика частина країни були звільнені. Але ще у вересні 1609 почалася відкрита польська інтервенція.

Шаблон:З визначення

Поразка військ Дмитра Шуйського під Клушином від армії Сигізмунда III 24 червня 1610 і повстання в Москві призвели до падіння Шуйського.

17 ( 27 ) липня 1610 частиною боярства, столичного і провінційного дворянства Василь IV Іоаннович був повалений з престолу і насильно пострижений у ченці, причому він відмовився сам вимовляти чернечі обіти. У вересні 1610 він був виданий (не як монах, а у світському одязі) польському гетьманові Жолкевському, який вивіз його і його братів Дмитра та Івана у жовтні під Смоленськ, а пізніше до Польщі. У Варшаві цар і його брати були представлені як бранці королю Сигізмунду.

Колишній цар помер в ув'язненні в Гостинінському замку, в 130 верстах від Варшави, через кілька днів там же помер його брат Дмитро. Третій брат, Іван Іванович Шуйський, згодом повернувся до Росії.

Шлюби і діти[ред.ред. код]

  • Княжна Олена Михайлівна Рєпніна (+ 1592); зазвичай її вважають дочкою боярина князя Михайла Петровича Рєпніна, але за родоводами у того був лише син Олександр. [1]
  • (З 1608) княжна Марія Петрівна Буйносова-Ростовська (+ 1626), дочка князя Петра Івановича Буйносова-Ростовського
    • Царівна Ганна Василівна (1609- + У дитинстві);
    • Царівна Анастасія Василівна (1610- + У дитинстві);

У мистецтві[ред.ред. код]

Василь Шуйський є однією з головних діючих осіб трагедії Олександра Пушкіна « Борис Годунов». У знятому за нею однойменному фільмі (режисер Сергій Федорович Бондарчук) роль Шуйського виконав Анатолій Ромашин

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Див В. Козляк. Василь Шуйський М., 2007 с. 38


Література[ред.ред. код]

  • Скринніков Р. Г. Василь Шуйський.
  • Бахревський В. А. Василь Іванович Шуйський, всієї Русі самодержець.
  • Козляк В.М. Василь Шуйський.

Посилання[ред.ред. код]