Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.[1]
Прямуючи міжсільською асфальтованою дорогою в бік сусідніх сіл Почапинець і Лисогірки, ми проїзджаємо невелике село-хутірець Василівку. Започатковалось воно вздовж почапинецького зарічка. Долина, струмок сприяють розведенню водоплавної домашньої птиці: гусей і качок.
Виникло воно в час пізньої польської колонізації. Свою назву отримало від імені першого поселенця, про що свідчить успадковані польські прізвища сучасних жителів: Криковські, Опольські, Новіцькі, Зелінскі. На 2002 р. тут проживає 25 осіб. Василівка мала колись свій колгосп, школу, клуб і сільський магазин.
Живуть люди за рахунок власного присадибного господарства. Життєдіяльності сіл Куриловець, Новоселиці, Василівки активно сприяє сільський голова Олексій Павлович Остафійчук. Він допоміг зібрати фактичний матеріал для написання історії цих сіл.
Кури́лівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.237 (Василівка)