Щучинці
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Щучинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Громада | Жмеринська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 422 |
| Площа | 1,914 км² |
| Густота населення | 220,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23144 |
| Телефонний код | +380 4332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′47″ пн. ш. 28°14′45″ сх. д. / 48.96306° пн. ш. 28.24583° сх. д.Координати: 48°57′47″ пн. ш. 28°14′45″ сх. д. / 48.96306° пн. ш. 28.24583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
297 м |
| Найближча залізнична станція | Щучинці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23100, Україна, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Щучинці | |
 Щучинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Щучи́нці — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.[1]
Історична довідка[ред. | ред. код]
Село дістало свою назву від власника Щучинського. Головним заняттям селян завжди було землеробство. Стара дерев'яна церква, за архівними даними, була збудована 1748 року, у 1878 році замість неї споруджено новий храм, дерев'яний, на кошти парафіян на честь Успіння Божої Матері. 1860 року тут почала діяти церковно-парафіяльна школа. У 1900 році в селі проживало 1294 особи, з них 77 католиків і 25 євреїв. 18 липня 1941 року село окуповано німцями, а 18 березня 1944 року звільнено.
На різних фронтах Другої світової війни загинуло 103 воїни, уродженці сіл Щучинці та Ярошенки 6 листопада 1974 року в селі Щучинцях відкрито пам'ятник загиблим односельчанам.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 466 осіб, з яких 174 чоловіки та 292 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 422 особи.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,58 % |
| російська | 1,42 % |
Виробництво[ред. | ред. код]
Днем заснування господарства у селі вважається 12 березня 1992 року, коли було оформлено розподіл колишнього Жуковецького колгоспу. У колективному сільгосппідприємстві «Світанок» було 1547 га угідь, в тому числі 1301 га орної землі. Підприємство «Світанок» утворене 28 лютого 2000 року. Усього землі 1421 га, з них ріллі — 1310,7 га.
Транспорт[ред. | ред. код]
На окраїні села знаходиться зупинний пункт 1132 км (він же — Щучинці) на електрифікованій залізниці напрямку Жмеринка-Вапнярка-Одеса. Там зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка-Жмеринка і регіональний поїзд сполученням Київ-Рахни.
Сусідні станції — Ярошенка, Жмеринка. Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.
На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Умань, Черкаси.
На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до
- Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва,
- Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
- Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)
Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.
Вартість проїзду
- до Жмеринки 4,5 грн.,
- до Хмельницького 10,00 грн. (105 км),
- до Вінниці 6,55 грн. (52 км),
- до Вапнярки 8,00 грн. (75 км), що непорівняно з іншими видами транспорту!
Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» видавництво Київ «ЕксОб» — 2002 р. — ст.212
- Розклад руху приміських поїздів [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Жу́ківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236 (Щучинці)
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |