Велика Доч
| село Велика Доч | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Височанська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 794 |
| Площа | 9 км² |
| Поштовий індекс | 16412 |
| Телефонний код | +380 4653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°18′53″ пн. ш. 32°34′51″ сх. д. / 51.31472° пн. ш. 32.58083° сх. д.Координати: 51°18′53″ пн. ш. 32°34′51″ сх. д. / 51.31472° пн. ш. 32.58083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
128 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16412, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86 |
| Карта | |
  Велика Доч | |
 Велика Доч | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́ка Доч — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 554 особи[1].
Історія[ред. | ред. код]
Велика Доч у сучасній історії бере початок у другій половині XX сторіччя, на територіі села знаходився Савченків хутір. По даних карт тих часів знаходився на західній частині села. В кінці 19 сторіччя через територію села була прокледена Любаво-Роменська залізниця. Ділянка Гомель-Бахмач була відкрита у 1874 році. З відкриттям залізниці був збудований залічничний вокзал. В серпні 1919 року на території станції відбувалися бойові сутички Червоної та Білої армії. Стрілянина була за участю бронепоїздів «Орёл»-зі сторони Білих та бронепозд «Советская Россия» зі сторони червоних. Для підтримки поїзда використовувалася кіннота та артилерія малого калібру[2].
11 вересня 1941 село окупували німецькі загарбники, комуністичний режим відновлено 8 вересня 1943 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
У радянські часи працювали такі підприємства:
- РТП (Ремонтно Транспортне Підприємство (рання назва МТС Машинно Трактрона Станція). Підприємство займалося ремонтом двигунів до тракторів, також на підприємстві був парк автомобілів по домомозі, та обслуговуванню колгоспів району.
- Консервний завод. Основна спеціалізація-переробка овочів та фруктів з навколишніх колгоспів.
- Міжколгоспне об'єднання хімічного оброблення полів (сільгоспхімія)
- Комбікормовий завод
- На території села знаходилися дві тваринних ферми колгоспу «Переможець» (с. Шаповалівка)
- Два (три) асфальтних заводи
- Залізнична станція: товарна та пасажирська
- Хлібо-приймальне відділення (Заготзерно).
Оскільки на території села знаходиться залізниця, то підприємства району мали філії по прийому-відвантаженні вантажів
- Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад)
- Склад по прийому та зберігання нафтопродуктів (Нафтобаза)
- Філія Шабалинівського спиртзаводу (Спиртбаза)
- Філія Борзнянської РАЙСПОЖИВспілки (Райсоюз)
- Філія прийому фруктів від населення Київської кондитерської фабрики ім К. Маркса (нинішній Рошен)
- Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної дорожньої служби (Автодор)
- Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної будівельної організації
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1044 особи, з яких 482 чоловіки та 562 жінки[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб[6].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,10 % |
| російська | 2,52 % |
| білоруська | 0,38 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
На цей час на території села працюють такі організації:
- Залізнична станція товарна та пасажирська
- Дочинське ХПП (хлібоприймальне підприємство)
- Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад)
Інфрастуктура села складається із
- Школи першого рівня (Початкової школи 1-4кл)
- Фельдшерсько-Акушерського пункту
- Чотири магазини
- Церква
- Поштове відділення
- Сільського будинку культури, у приміщенні якого знаходиться:
- Актова зала, з можливістю перегляду кінофільмів
- Бібліотека
- Танцювальна зала
Серед природних пам'яток — стародавній дуб (до 300 років).
- 4 листопада 2008 у селі відкрито меморіальний знак у пам'ять про жертв комуністичного Голодомору.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Власов А. А. О бронепоездах Добровольческой армии. Глава шестнадцатая. ava.telenet.dn.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 21 червня 2016.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
