Ядути
| село Ядути | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Борзнянська міська громада |
| Облікова картка | картка ВР |
| Основні дані | |
| Засноване | 1632 |
| Населення | 1148 мешканців[1] |
| Площа | 3 км²[1] |
| Поштовий індекс | 16424 |
| Телефонний код | +380 8–04653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°22′27″ пн. ш. 32°20′19″ сх. д. / 51.37417° пн. ш. 32.33861° сх. д.Координати: 51°22′27″ пн. ш. 32°20′19″ сх. д. / 51.37417° пн. ш. 32.33861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Водойми | Трубин |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 104 |
| Карта | |
  Ядути | |
 Ядути | |
| Мапа | |
| |
Яду́ти — село в Україні, у Борзнянській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2020 центр Ядутинської сільської ради. Населення — 1148 осіб (2012 рік)[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на півночі району, за 15 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 16 км[2]) та за 10 км від залізничної станції Бондарівка. Висота над рівнем моря — 115 м[3].
Історія[ред. | ред. код]
Археологія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено два поселення доби неоліту і часів Київської держави городище (IX-XIII століття). 1239 град зруйнували орди Батия[4].
Заснування села[ред. | ред. код]
Теперішнє село Ядути засновано на території Чернігівського воєводства[5] Речі Посполитої 1632 року зусиллями польського державного діяча З. Казановського. За короткий час Ядути стають власністю київського воєводи Адама Кисіля, а вже 1642 він передав його у власність Максаківського монастиря[6] — цей статус села Ядути підтверджено окремим універсалом Гетьмана України Богдана Хмельницького.
З 1649 — у складі Ніжинського полку Гетьманщини. Російське імперське управління запроваджено у селі 1782 року.
1917 — у складі УНР. З 1920 — встановлений комуністичний режим. 1929 — спроби комуністів вилучити землі у незалежних господарників та створити колгоспи. Організований опір грабункам примусив комуністів вдатися до прямого терору[7] — Ядути занесені на чорну дошку[8], що призвело до масової мученицької смерті мешканців села.
На фронтах Великої Вітчизняної Війни були 615 жителів Ядут[4], з яких 200 нагороджені медалями, 364 загинуло. На честь односельців споруджено обеліск.
У повоєнний період 1946—1947 спостерігалася масова дистрофія та випадки голодної смерті.
У селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Ленінський шлях», за яким було закріплено 8995 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3095 га орної землі і 4393 га лук. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі є загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, дільнича лікарня, магазини, відділення зв'язку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Ядутах народилися:
- Богдан Федір Григорович (1902 — після 1945) — український громадський діяч у Харбіні (Китай)
- Буштедт Юрій Петрович (* 1929) — український науковець в царині енергії вибуху, кандидат технічних наук, винахідник, лауреат Премії Ради Міністрів СРСР.
- Горбач Феодосій Родіонович (1912–1945) — гвардії молодший сержант РА, Герой Радянського Союзу.
- Мазур Ніна Петрівна (* 1939) — українська актриса.
- Микола Іванович Обушний (* 1942) — директор Центру українознавства філософського факультету, доктор політичних наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Маршрут від Ядут до Борзни.[недоступне посилання]
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Ядути
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. (Ядути) [Архівовано 2013-09-29 у Wayback Machine.] — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.
- ↑ Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 269. ISBN 966-8201-17-5
- ↑ Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 195. ISBN 966-8201-17-5
- ↑ Загальний список населених пунктів, занесених на «ЧОРНУ ДОШКУ» у 1932—1933 роках
- ↑ «Чорні дошки» Голодомору — економічний метод знищення громадян УРСР. Село Ядути
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ядути на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
- Прогноз погоди в селі Ядути
.svg){kind=small}
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
| |||||||||||
