Возгрін Валерій Євгенович
| Возгрін Валерій Євгенович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 червня 1939[1] Сімферополь, РРФСР, СРСР |
| Помер |
9 січня 2020[2][3] (80 років) Санкт-Петербург, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | історичний факультет Ленінградського державного університетуd (1967) |
| Галузь | історія[1] |
| Заклад | Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1989) |
| Науковий керівник | Шаскольський Ігор Павловичd |
| Членство | Данська королівська академія наук |
| У шлюбі з | Чижова Олена Семенівна |
Валерій Євгенович Возгрін (25 червня 1939, Сімферополь, СРСР — 9 січня 2020, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський історик. Доктор історичних наук, професор. Професор кафедри історії Нового і новітнього часу Санкт-Петербурзького державного університету, автор багатьох історичних праць про кримських татар, у тому числі монументальної «Історії кримських татар» в чотирьох томах. Член Данської королівської академії наук.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1957 році закінчив Євпаторійську морехідну школу. До 1962 року працював матросом, а після боцманом на кораблях далекого плавання Чорноморського державного морського пароплавства[4] .
1967 року закінчив історичний факультет Ленінградського державного університету. У 1970 році став старшим, а пізніше провідним науковим співробітником Ленінградського відділення Інституту історії СРСР. У 1977 році захистив кандидатську дисертацію «Російсько-данський союз у Великій Північній війні (1697—1716)» (науковий керівник професор І. П. Шаскольський). У 1988 році йому було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
У 1989 році захистив докторську дисертацію «Росія і європейські країни в роки Північної війни (історія дипломатичних відносин у 1697—1710 рр.)». У 1991 році був обраний членом Данської королівської академії наук.
З 1998 року — директор Науково-дослідного центру «Меншиківський інститут». З 2006 року — доцент, потім професор кафедри історії Нового і новітнього часу Санкт-Петербурзького державного університету[5] .
У 2015 році переніс інсульт[6] . У січні 2020 року потрапив з інсультом в реанімацію[7], після чого в ніч з 9 на 10 січня помер.[8]
Дружина — письменниця Олена Чижова (нар. 1957).
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
У сферу наукових інтересів професора входили історія дипломатії Нового часу, Росія XVIII століття, історія Кримського ханства, історія європейського селянства, історія Гренландії, історія дипломатії і культури скандинавських країн[5] .
До 2014 року Возгрін був автором 187 праць, з яких 12 монографій і навчальних посібників[9]. Його роботи видавалися в Росії, Україні, Данії, Норвегії, Німеччині, Естонії, Фінляндії, Туреччині, Італії[5].
Деякі праці[ред. | ред. код]
- Росія і європейські країни в роки Північної війни (історія дипломатичних відносин в 1697—1710 рр.). Л., 1986.
- Історичні долі кримських татар [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] . М., 1992.
- Імперія і Крим — довгий шлях до геноциду [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] . Бахчисарай, 1994.
- Рік 1725. Документальна хроніка. СПб., 2007.
- Історія кримських татар: в 4-х томах. СПб., 2013.
- З історії конституційного будівництва в Західній Європі в Новий час / під ред. А. В. Смоліна. СПб. : Вид-во РХГА, 2014. 353 c. (у співавторстві)
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Валерій Возгрін був членом Меджлісу кримсько-татарського народу[10][11][12] [13]. Був делегатом Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 — червень 1996). Згідно з офіційним сайтом Меджлісу, Возгрін був його представником в Санкт-Петербурзі[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б National Library of Israel Names and Subjects Authority File
- ↑ https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-pomer-avtor-doslidzhen-z-istoriyi-krymskotatarskoho-narodu-/30369787.html
- ↑ https://history.spbu.ru/1742-pamyati-valeriya-evgenevicha-vozgrina.html
- ↑ Кафедра історії Нового і новітнього часу. history.spbu.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ а б в В. Є. Возгрін, біографія. novist.history.spbu.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Автор історії кримських татар Валерій Возгрін переніс інсульт. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Валерій Возгрін з інсультом потрапив до реанімації. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ У Санкт-Петербурзі помер автор досліджень з історії кримськотатарського народу Валерій Возгрін. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Смолін, Ушаков, 2014, с. 257.
- ↑ Пройшла презентація «Історії кримських татар» Возгріна [Архівовано 2019-12-30 у Wayback Machine.] // Агентство «Кримські новини»
- ↑ Меджліс навіть під час найсильніших протистоянь з Києвом жодного разу не ставив питання про статус Криму поза Україною // Бульвар Гордона, 30.06.2017
- ↑ Червонная С. М. Повернення кримськотатарського народу: проблеми етнокультурного відродження. // Кримськотатарський національний рух. Том 4: 1994—1997 роки / Під ред. М. М. Губогло, — М., 1997
- ↑ Смолін, Ушаков, 2014.
- ↑ Діаспора // Сайт Меджлісу кримськотатарського народу
Література[ред. | ред. код]
- Смолін А. В., Ушаков В. А. Історик нового часу // Вісник Санкт-Петербурзького університету. Історія. — СПб. : Вид-во СПбДУ, 2014. — № 4. — С. 256—257. — ISSN 1812-9323. Архівовано з джерела 13 квітня 2018. Процитовано 10 січня 2020.
- Ушаков В. А., Баришніков В. М., Адамова Н. Е., Карцов А. С. 180-річчя вивчення історії Нового і новітнього часу в Санкт-Петербурзькому університеті // Праці кафедри історії Нового і новітнього часу. — СПб. : Вид-во СПбДУ, 2016. — № 16 (1). — С. 18—66. — ISSN 2227-3824. Архівовано з джерела 30 жовтня 2019. Процитовано 10 січня 2020.
|
