Вознесенське (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вознесенське
Вознесенська церква в Вознесенському
Вознесенська церква в Вознесенському
Вознесенська церква в Вознесенському
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Киселівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74100150050081738
Основні дані
Засноване 1638[1]
Населення 577
Площа 1,688 км²
Густота населення 341,82 осіб/км²
Поштовий індекс 15530
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°31′24″ пн. ш. 31°25′54″ сх. д. / 51.52333° пн. ш. 31.43167° сх. д. / 51.52333; 31.43167Координати: 51°31′24″ пн. ш. 31°25′54″ сх. д. / 51.52333° пн. ш. 31.43167° сх. д. / 51.52333; 31.43167
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 15530, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул. Молодіжна, буд. 10
Карта
Вознесенське. Карта розташування: Україна
Вознесенське
Вознесенське
Вознесенське. Карта розташування: Чернігівська область
Вознесенське
Вознесенське
Мапа
Мапа

CMNS: Вознесенське у Вікісховищі

Вознесе́нське (до 2016 року — Уля́нівка) — село в Україні, у Киселівській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 577 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Вознесенська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло, як козацьке поселення у середині XVII ст. Вперше згадується в 1669 році в універсалі гетьмана Многогрішного. Давня назва села — Свинь. В 1926 році село перейменовано на Володимирівку, а згодом в Улянівку (1930-і). Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2016 року, за № 1037-VIII було перейменовано на село Вознесенське[2].

1901 р. побудовано земську школу.

Вознесенська церква[ред. | ред. код]

У 1921 році чернігівський єпископ Пахомій (Кедров) направив у Вознесенське (тоді ще Свинь) ієромонаха священика Аліпія настоятелем. Того ж року парафіяни збудували невелику капличку на колишньому кладовищі, а вже наступного року поряд з нею почали зведення церкви. Будівництво дерев'яної Вознесенської церкви було закінчено протягом наступних років, а 1925 р. вже закінчувалося будівництво дзвіниці. Крім того, релігійній громаді належав будинок, збудований у 1921—1922 рр. з «бревен и глины» для Аліпія[3].

Навесні 1924 р. віруючі звернулися до патріарха Тихона з клопотанням про нагородження Аліпія «как ревностного строителя храма и ревнителя религии» камілавкою та підвищенням в сані. Це клопотання було передане до сільради для завірення. Але Чернігівська окружна ліквідаційна комісія по відокремленню церкви від держави притягнула популярність Аліпія до справи антирадянської змови на селі. Згідно з цим, у липні 1925 року було проведено обшуки в будинках церковної громади[3].

Переселення мешканців Локотькова[ред. | ред. код]

У 1990-х до села були переселені мешканці села Локотьків, територія якого була забрудена радіацією. Для них на новому місці були збудовані будинки.[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

  • Лобас Петро Павлович (* 1947) — український самбіст й дзюдоїст, тренер, почесний працівник фізичної культури та спорту.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  3. а б Ігумен-ісахист Аліпій (Яковенко; 1881—1943) / А. Морозова // Сіверянський літопис. — 2013. — № 4-6. — С. 110—114.
  4. Дві Редьківки: 20 років потому. [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], Свобода.Фм, 30.10.2011

Посилання[ред. | ред. код]