Воробйови гори (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°42′37″ пн. ш. 37°33′33″ сх. д. / 55.71028° пн. ш. 37.55917° сх. д. / 55.71028; 37.55917

Воробйові гори
Сокольницька лінія

Vorobievy gory3.jpg
Загальні дані
Тип Споруджена за унікальним спецпроектом у нижньому ярусі Лужнецького метромосту
Стара назва Ленінські гори
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Ширина платформ(и) 15 м
Дата відкриття 12 січня 1959 (14 грудня 2002)
Архітектор(и) М.П. Бубнов, А.С. Маркелов, М.Ф. Марковський, А.К. Рижков, Б.І. Тхор; Реконструкція: Л. Л. Борзенков, А. Л. Вігдоров, Г. С. Мун, Н. В. Расстегняева, Н. І. Шумаков, співавтор Н. Н. Солдатова
Архітектор(и) вестибюлів Н.І. Демчинський, Н.А. Альошина
Інженер(и)-конструктор(и) О.А. Сергєєв, В.В. Жаркова, І.Л. Жуков; Реконструкція: Н. Корнєєва, Е. А. Мелешонкова, Е. Белярова
Станція споруджена СМУ-5 с участием СМУ-6, СМУ-4 и УСР Мосметростроя
Виходи до Лужнецька набережна, Воробйовська набережна, вул. Косигіна
Код станції 016
Сокольницька лінія
Оборотні тупики
Вулиця Подбєльського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
задєл під СЗГ до Великого кільця
задєл під СЗГ до АПЛ
Преображенська площа
Преображенський метроміст через р. Яузу
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Комсомольська  ↔  Комсомольська  +зал  +зал  +зал  +зал
Красні ворота
Чисті пруди  ↔  Тургенівська  ↔  Сретенський бульвар
     
Луб'янка  ↔  Кузнецький міст
     
Охотний ряд  ↔  Театральна
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна  ↔  Боровицька  ↔  Олександрівський сад  ↔  Арбатська
Кропоткінська
Парк культури  ↔  Парк культури
СЗГ до КЛ
Фрунзенська
Спортивна
гейт в Метро-2 (Д-6)
Лужнецький метроміст
Воробйові гори
р. Москва
Університет
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Рум'янцево
Саларьєво

Воробйови гори — станція Московського метрополітену, Сокольницької лінії. Відкрита 12 січня 1959 (14 грудня 2002) року. Розташована між станціями «Спортивна» і «Університет». Північний вихід знаходиться на території району Хамовники Центрального адміністративного округу, південний — на території району Раменкі Західного адміністративного округу і Гагарінського району Південно-Західного адміністративного округу Москви.

Названа по історичному району Воробйові гори. Перша в світі станція метро, ​​розташована на мосту над річкою[1].

Історія[ред.ред. код]

Первинний проект[ред.ред. код]

Станція метро «Ленінські гори» була відкрита 12 січня 1959, у складі ділянки Сокольницької лінії « Спортивна»-«Університет». Для здешевлення будівництва використовувався унікальний проект прокладання лінії метрополітену по метромосту, замість пропонованого раніше плану тунелю під Москва-рікою . Станція розташовувалася На нижньому ярусі Лужнецького метромосту (спорудженого в 1958), по верхньому ярусу його здійснювався автомобільний рух. З причини квапу зі здачею моста в експлуатацію до Міжнародного фестивалю молоді не були дотримані до кінця норми будівництва. Прагнення мінімізувати витрати стало причиною заміни металевих опор на залізобетонні, що призвело до ряду помилок при закладці арматури в каркас споруди, а також змусило будівельників застосувати солі з метою прискорення бетонування. Справа в тому, що солі знижує температуру замерзання води, що було важливо, так як роботи велися в зимовий час. Але це сприяло інтенсивній корозії елементів арматури. Навесні ж, коли танув сніг, через погану гідроізоляцію станцію постійно затоплювало. 8 липня 1959 роком у Москві пройшли сильні зливи, ледь не паралізувала роботу всієї лінії: вода, змішана з брудом, проникала прямо в потяги. Потім почала руйнуватися стеля. Справа дійшла до того, що в червні 1960, з висоти 4 метрів впали дюралеві листи карниза. Тоді ніхто не постраждав. Згодом стали з'являтися поздовжні тріщини в бетонних перекриттях, що і призвело до остаточного закриття мосту на реконструкцію.

Реконструкція[ред.ред. код]

Для пасажирів станція закрилася 20 жовтня 1983[2]. З 1986, рух потягів здійснювався по обхідним мостам, спорудженим на самостійних опорах по обидві сторони основного, але верхній ярус був закритий значно пізніше через відсутність рівноцінної об'їзної автостради. Проведення ремонтних робіт було ускладнено у зв'язку з економічною кризою 1980-х — 1990-х років. Офіційно реконструкція проводилася протягом 19 років, проте сама активна фаза робіт припала на 1999 — 2002. В період будівництва Третього транспортного кільця (було побудовано Бережковський міст, і таким чином з'явилася можливість об'їзду) 12 травня 1999, повністю розібрана станція отримала сучасну назву.

Влітку 2002, було суттєво обмежено рух потягів по мосту. 6 липня — 5 серпня 2002, ділянка «Спортивна»-«Південно-Західна» була повністю закрита. Будівельники за цей час підвели конструкції об'їзних мостів до основної платформі станції, переклали колії і відновили 360 м тунелю, виконали скління станції склопакетами.

Повторно станція відкрилася 14 грудня 2002. По суті, вона була повністю побудована заново. Ширина станції була збільшена на 3 метри, при цьому платформову частину станції було вирішено залишити на старих опорах.

Вестибюлі і пересадки[ред.ред. код]

Станція має два вестибюлі. З північного вестибюля (обладнаного ескалатором) можна вийти на Лужнецьку набережну і олімпійського спортивного комплексу «Лужники». З південного вестибюля можна вийти до Воробйовської набережної (через нижній зал) і до природного заказника «Воробйови гори» (через верхній зал).

Ескалаторна галерея на Воробйових горах[ред.ред. код]

Біля станції в природному заказнику «Воробйови гори» знаходиться раніше працювавша в 1959 —1983, ескалаторна галерея, яка виконувала функцію доставки пасажирів з метро і парку на вулицю Косигіна і назад. Галерея була споруджена за типовим проектом одночасно зі станцією. Вона була обладнана трисмуговим ескалатором і мала два вестибюля — верхній (на вул Косигіна) і нижній (у парку). До станції пасажирам доводилося йти по існуючим парковим стежками.

Після реконструкції станції через проблеми з технічним розрахунком і відсутністю фінансування галерея не була відновлена. Зараз на станцію і на вулицю Косигіна можна потрапити лише пішки через лісопарк, піднявшись по обхідним стежками[3] або скористатися платною канатною дорогою, яка знаходиться далеко від станції.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Станційні колії і платформа розташовані на нижньому ярусі Лужнецького метромосту. Верхнім ярусом здійснюється автомобільний рух.

Оздоблення[ред.ред. код]

Оздоблення станції виконано в сучасному стилі. Опори моста, що проходять через зал, а також стіни підхідних коридорів оздоблені білим і зеленим мармуром. Колійні стіни зроблені прозорими, скло вставлено в алюмінієвий каркас. З них відкривається вид На Москву-ріку, Воробйови гори, Велику спортивну арену Лужників і нову будівлю Академії наук. Підлога викладена сірим гранітом .

Нетрадиційно оформлено на станції приміщення чергового — «капітанський місток», який височить над платформою.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На окремих схемах Сокольницької лінії, а також на офіційній схемі Московського метрополітену станція позначалася як діюча на протязі 15 років: з моменту закриття по 1998 рік, коли вона була нарешті оновлена.
  • «Воробйови гори» іноді називають (в порівнянні) «якорем Московського метрополітену», так як станція постійно закривається в дні заходів, що забезпечують великий пасажиропотік.
  • Разом зі станціями «Студентська», «Спортивна», «М'якініно» і «Кузнецький міст», одна з п'яти в Московському метрополітені, до якої не підходить жоден з маршрутів міського наземного транспорту — безпосередньо по метромосту прямує тролейбус № 28, проте найближчі зупинки знаходяться тільки в п'ятистах метрах від кожного з вестибюлів, при цьому вони відносяться вже до інших маршрутах автобусів і тролейбусів. Крім того, єдина станція в Москві, у якій південний вестибюль виходить прямо на причал «Воробйови гори», відкритий влітку.
  • Є найдовшою станцією Московського метрополітену.
  • Є «небезпечною» станцією, так як на колії немає лотка.
  • Ця станція є однією з двох виставкових майданчиків метрополітену (поряд з галереєю «Метро» на станції «Виставкова»).

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]