Гапоненко Мар'яна Михайлівна
| Мар'яна Гапоненко | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Marjana Gaponenko | ||||
 2013 | ||||
| Ім'я при народженні | Мар'яна Михайлівна Гапоненко | |||
| Народилася |
6 вересня 1981 (42 роки) Одеса, УРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | прозаїк, поет | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Жанр | романи, вірші в прозі | |||
| Премії |
Літературна премія фрау Ави (2009) | |||
| Сайт: marjana-gaponenko.de | ||||
|
| ||||
 Гапоненко Мар'яна Михайлівна у Вікісховищі | ||||
Мар'я́на Гапо́ненко (укр. Мар'яна Михайлівна Гапоненко, нім. Marjana Gaponenko, нар. 6 вересня 1981) — німецькомовна письменниця, яка народилася в Одесі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Мар'яна Гапоненко народилася 6 вересня 1981 року в Одесі.[1] Навчалася в одеській гімназії № 8 з поглибленим вивченням іноземних мов, що розташована на вулиці Іцхака Рабина. У середній школі батьки знайшли Мар'яні репетитора з німецької, який викладав в Одеському державному університеті. Як зазначала сама Мар'яна Гапоненко, їй здається, що саме він «зачарував її Німеччиною» своїми розповідями про музеї та міста цієї країни.[2] Вже в десятому класі Мар'яна перемогла на міській олімпіаді з німецької мови, а в одинадцятому стала переможцем обласної, це дозволило їй без іспитів вступити на факультет романо-германської філології у 1998 році.
В університеті вона вивчала германістику та почала надсилати свої вірші до німецькомовних видань. Її твори привернули увагу німецького письменника та композитора Еріка Мартіна, який опублікував їх у своєму літературно-мистецькому альманасі «Muschelhaufen». На третьому курсі у 2001 році Мар'яна Гапоненко отримала літературну стипендію, яка дозволила їй рік провести в Німеччині — у мистецькій спільноті «Künstlerdorf» неподалік від Мюнстера. Наступного року вона стала запрошеною авторкою Літературного дому у Нижній Австрії. У тому ж році журнал «Deutsche Sprachwelt» оголосив її Автором року (2002).[3]
Після завершення університету у 2002 році Мар'яна Гапоненко два роки прожила у Кракові, потім на два роки переїхала до Дубліна, після чого у 2006 році знов повернулася до Польщі.[4] Зараз живе у Майнці та Відні.[5].
Творчість[ред. | ред. код]
Починаючи з 1998 року вірші Мар'яни Гапоненко з'являються в австрійських, німецьких та швейцарських виданнях, зокрема «Muschelhaufen», «Erostepost», «die Rampe», «Drehpunkt» та «Lichtungen».
У 2000 році у видавництві «Geest» вийшла з друку її перша збірка віршів «Наче безслізні лицарі» (нім. Wie tränenlose Ritter), згодом світ побачили ще декілька збірок — «Танець перед грозою» (нім. Tanz vor dem Gewitter, 2001) у видавництві «Neue Münchner Edition», а також «Друг» (нім. Freund, 2002), «Подорож в далечинь» (нім. Reise in die Ferne, 2003), в одеському видавництві Маяк.
Перший роман Мар'яни Гапоненко «Аннушка-квітка» (нім. Annuschka Blume) було видано у 2010 році, два роки потому побачив світ роман-казка «Хто така Марта?» (нім. Wer ist Martha?), головний герой якого, професор-орнітолог Лука Степанович Левадський, громадянин «двох утопій», який народився на Галичині за часів Габсбурзької імперії та пережив часи Радянського союзу, у віці 96 років дізнається про те, що він є невиліковно хворим на рак легень, та вирушає з Одеси до Відня, де він у дитинстві ласував своїми улюбленими шоколадними тортами, щоб провести там останні дні свого життя. Лука Левадський народився 1 вересня 1914 року, в той же день, коли в американському зоопарці помер останній мандрівний голуб. Мати Луки казала йому, що кожен, хто спостерігає за птахами, пізнає радість життя. Під час Другої світової війни Лука з матір'ю опинилися у Чечні, а згодом їх було депортовано до центральної Азії, звідки вони повернулися до України. Наприкінці життя Левадський намагається пригадати ім'я дівчинки, яку він зустрів у дитинстві. Права на переклад роману придбало французьке видавництво «Fayard».
У 2013 році за роман «Хто така Марта?» письменницю було нагороджено Премією Адельберта фон Шаміссо.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олена Перепадя. «Свято життя» у романі німецької письменниці з одеським корінням [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] // Українська правда. Життя, 1 грудня 2012.
- ↑ Евгений Голубовский. Марьяна Гапоненко. Завороженная Германией.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Marjana Gaponenko. Internationales Literaturfestival Berlin[недоступне посилання]. (нім.)
- ↑ New books in German. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 2 грудня 2012.
- ↑ Eva Pfister. Die letzten Tage in einem Luxushotel [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] // dradio.de, 21.11.2012.(нім.)
- ↑ Дмитрий Вачедин. Уроженке Одессы присуждена престижная немецкая премия. // DW.DE, 15 січня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Мар'яни Гапоненко [Архівовано 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Мар'яна Гапоненко. «Я сама собі намагаюся повірити» [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Літакцент, 21 жовтня 2013.
- Роксоляна Свято. З Одеси до Відня: нотатки на берегах роману М.Гапоненко [Архівовано 28 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Літакцент, 21 жовтня 2013.
- Marjana Gaponenko: Annuschka — Piotr 1 / 3 [Архівовано 21 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Joe Paul Kroll über Marjana Gaponenkos zweiten Roman, der eine literarische Hommage an die Romantik versucht [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] // CULTurMAG, 19. September 2012. (нім.)
- Marjana Gaponenko: «Ich habe von den Vögeln gelernt» [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Neue Westfälische, 16.11.2012.(нім.)
- Volker Von Hage. Tiefer schweigen [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Der Spiegel, 33/2012. (нім.)