Гендлер Аркадій Хунович
| Гендлер Аркадій Хунович | |
|---|---|
| їд. אַבֿרהם הענדלער | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 листопада 1921 |
| Місце народження | Сороки, Жудець Сорока, Румунське королівство |
| Дата смерті | 22 травня 2017[1] (95 років) |
| Місце смерті | Запоріжжя, Україна[1] |
| Громадянство | Румунське королівство, СРСР і Україна |
| Професії | автор-виконавець, хімік |
| Освіта | Московський ордена Леніна хіміко-технологічний інститут імені Д. І. Менделєєваd (1951) |
| Мова | їдиш і російська |
Абрам (Аркадій) Хунович Гендлер (їд. אַבֿרהם הענדלער Авру́м Гендлер; 29 листопада 1921, Сороки, Бессарабія — 22 травня 2017, Запоріжжя, Україна) — автор-виконавець пісень на їдиші, фольклорист, педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Аврум (Абрам) Гендлер народився 1921 року в бессарабському містечку Сороки (тепер райцентр Сороцького району Молдови), був десятою дитиною в бідній єврейській родині (у нього було шість старших сестер)[2] . Його батько Хуна Уркович Гендлер, уродженець єврейської землеробської колонії Думбравень, був жіночим кравцем; мати Рухл Гендлер — білошвейка. Дід по лінії батька був кантоністом.
Абрам) Гендлер навчався у талмуд-торі. В 11-річному віці був змушений залишити румунську гімназію і розпочати трудове життя, працювати кравцем[3][4] . Разом із сестрами грав у аматорській театральній трупі на їдиші, брав участь у підпільному комуністичному русі.
З початком німецько-радянської війни перебував у діючій армії, служив у піхотній роті. Також були мобілізовані його брат та сестра, яка служила у медичній частині. Восени 1941 року отримав проникаюче шрапнельне поранення у легеню. Після демобілізації з'ясувалося, що з усієї родини Гендлерів вижили тільки він та його брат: решта членів сім'ї були або вбиті румунськими військами, або загинули на фронті[5] .
Гендлер здобув середню освіту у вечірній школі робітничої молоді. У 1951 році закінчив[6] Московський хіміко-технологічний інститут за спеціальністю інженер-технолог з полімерів[7] . Працював у Проєктно-конструкторському та технологічному інституті автомобільної промисловості СРСР[8] . З 1952 року проживав у Запоріжжі, а після виходу на пенсію у 1992 році займався педагогічною діяльністю у запорізькій міській єврейській національній школі-гімназії «Алеф». Розробив комплект матеріалів за початковим курсом мови їдиш, рекомендований Центром єврейської освіти в Україні; розширений варіант було опубліковано як «Методичні рекомендації з мови для вчителів єврейських загальноосвітніх шкіл Росії та України».
Всі ці роки Аркадій Гендлер виконував авторські та народні єврейські пісні, а також писав свої власні. У 2001 році вийшов його перший компакт-диск «Майн штетеле Сороке» (Моє містечко Сороки — My Hometown Soroke) — записаний в Берклі (Каліфорнія) — до якого крім авторських пісень увійшли пісні на вірші Зейлика Бардичевера, Герца Рівкіна, Шулемая Берн та невідома раніше пісня Іцика Мангера. Згодом вийшли ще два концертні компакт-диски Гендлера, записані в Запоріжжі («Незатребуваний єврейський фольклор», 2001) і в Чапел-Гілл (Північна Кароліна) у 2002 році («Arkady Gendler In Field Recording»).
Пісні Гендлера з нотами були включені до «Антології сучасної авторської єврейської пісні на їдиші», випущеної у 2005 році Департаментом єврейської музики при Центрі єврейської освіти України. У 2006 році запорізькою студією ОРТ на DVD було випущено відеофільм "Arkady Gendler In Concert"з концертного виступу (з додатковими матеріалами).
У 2009 році Єврейським общинним центром Санкт-Петербурга було випущено DVD «פֿרײען זיך איז גוט» ("Фрейен зіх з гіт! " — «Радіти — добре!»): Аркадій Гендлер співає пісні Зейліка Бардічевера .[9] Альбом «Yidishe Lider», що включає авторські пісні Аркадія Гендлера, був випущений Golden Horn Records у Відні в 2012 році[10] . Аркадій Гендлер — неодмінний учасник усіх основних фестивалів клезмерської музики в Україні, США, Канаді, Німеччині та Польщі .
Почесний громадянин міста Веймар у Німеччині[11] . Похований 26 травня 2017 року на Першотравневому цвинтарі міста Запоріжжя.
Син — Ігор Абрамович Гендлер (нар. 1953), хімік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://jew-observer.com/imya/rekviem-po-klezmeru/
- ↑ Arkady Gendler: Biographical Note. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Отдых друзей на скалах возле знаменитой в Сороках «пещеры монаха» у Бекировского моста (1938). Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Друзья юности (1940). Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Vladislav Davidzon «91-year-old Yiddish Rock Star». Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Выпускники Российского химико-технологического университета им. Д. И. Менделеева 1951—1969 / академик РАН П. Д. Саркисов. — Москва : РХТУ им. Д. И. Менделеева, 2002. — С. 24. — ISBN 5-7237-0321-8 Гендлер Абрам Хунович.
- ↑ Патент «Способ формовки изделий из композиции на основе церезина с наполнителями» (Абрам Хунович Гендлер). Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Способ формовки изделий из композиции на основе церезина с наполнителями. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Рецензия Валерия Дымшица. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2010.
- ↑ Yidishe Lider. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Miranda Cooper «Arkady Gendler, a Paragon of the Yiddish Revival Movement, Dead at 95». Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
(Див. також «Arkady Gendler» на YouTube Архівовано 3 лютого 2016 року.)
- Аудіофайли у форматі mp3
- Огляд методичного посібника Гендлера з курсу ідиша Архівовано серпень 11, 2007 на сайті Wayback Machine.
- Пісня у виконанні А. Гендлера
- Матеріали про Гендлера
- Аркадій Гендлер у каталозі Фрідмана Пенсільванського університету Архівовано червень 26, 2007 на сайті Wayback Machine.
- Огляд диску «Ман штейтеле Сороке» Архівовано червень 8, 2007 на сайті Wayback Machine.
- Пісні з диска «Моє містечко Сороки» у форматі mp3
- Три пісні (слова, ноти, аудіофайли) Архівовано жовтень 8, 2013 на сайті Wayback Machine.
- Огляд творчості А. Х. Гендлера в журналі «Народ Книги у світі книг» Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine.
- Рецензія на альбом Аркадія Гендлера «Yidishe lider» у журналі «Народ Книги у світі книг» Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine.
|
