Геоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Геóїд (грец. Geoid) — форма землі, визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням під земною поверхнею, за умови збереження рівня гравітаційного потенціалу. Також, геоїд — власне Земля як планета та фігура, якою характеризують форму Землі. Поверхня геоїда повторює вільну, незбуджену поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками так, що вона скрізь перпендикулярна до напряму сили тяжіння.

На поверхню геоїда проектуються точки земної поверхні для наступного перенесення на еліпсоїд обертання для зображення у сферичній системі координат. Для території України за поверхню геоїда прийнята рівнева поверхня, що проходить через нуль Кронштадтського футштока на Балтійському морі. Точне визначення поверхні геоїда щодо відлікової поверхні практично неможливе, тому в геодезії використовується поверхня квазігеоїда.

[ред.] Властивості

1. Океан
2. Еліпсоїд
3. Місцева нерівність
4. Континент
5. Геоїд

Поверхня геоїда не рівномірна, на відміну від поверхні базового еліпсоїда, який часто використовують для наближеного представлення форми поверхні Землі, але і набагато гладкіша за фізичну поверхню Землі. В той час, як остання має нерівності до +8000 м (Еверест) та -11000 м (Маріанська впадина), поверхня геоїда коливається лише на ±100 м від поверхні базового еліпсоїда обертання.

Оскільки вектор сили тяжіння перпендикулярний поверхні геоїда (еквіпотенціальна поверхня), морська вода, без зовнішніх впливів, утворила б поверхню еквівалентну поверхні геоїда.

Подорожуючи човном, нерівності геоїда непомітні; місцева вертикаль завжди перпендикулярна йому, а місцевий горизонт тангенціальний. Бортовий GPS приймач може показувати про відхилення висоти від поверхні базового еліпсоїда, центр якого співпадає з центром мас Землі, центром орбітального обертання супутників GPS.