Гней Доміцій Агенобарб (консул 32 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Доміцій Агенобарб
GNAEVS DOMITIVS AHENOBARBVS
Народився не раніше 11 грудня 17 до н. е. і не пізніше 11 грудня 2 до н. е.
Рим, Римська імперія
Помер грудень 40[1]
Pyrgid, Санта-Маринелла, Провінція Рим, Лаціо, Італія[1]
Країна Стародавній Рим
Діяльність Консул Римської імперії
Посада давньоримський сенатор[d] і консул
Батько Луцій Доміцій Агенобарб
Мати Антонія Старша
Брати, сестри Доміція Лепіда, Доміція Лепіда Старша, Lucius Domitius Ahenobarbusd і Domitiad
У шлюбі з Юлія Агріппіна
Діти Нерон

Гней Доміцій Агенобарб (лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus), (11 грудня 17 до н. е.(0-171211) — січень 40) — син Луція Доміція Агенобарба і Антонії Старшої. Консул 32 року. Батько імператора Нерона[2].

Походження[ред. | ред. код]

Гней Доміцій — друга дитина в сім'ї Луція Доміція Агенобарба, консула 16 до н. е., і Антонії Старшої. Обоє батьків були з плебейських родів. Луцій Доміцій — із стародавнього роду Доміція Агенобарба, чиї нащадки займали в Римі вищі посади протягом кількох століть. Антонія була дочкою Марка Антонія від сестри Октавіана Августа, Октавії Молодшої. Однак, у 16 ​​до н. е., відповідно до закону Сенія, Луцій Доміцій отримав патриціанський статус.

Серед сучасних істориків існує думка (Рональд Сайм, Ентоні Баррет), що Светоній помилився, описуючи негідну поведінку Гнея Доміція в поході Гая Цезаря в 1 до н. е., коли Гней через свою жорстокість був видалений Цезарем з війська. Вважають, що даний випадок стався під час походу Германіка в 17 році, а дата народження Гнея — 1 або 2 рік н. е.

Крім нього, в сім'ї було ще двоє дітей — Доміція Лепіда Старша, пізніше двічі вступала в шлюб, і Доміція Лепіда Молодша, мати Мессаліни. Светоній пише, що Лепіда Молодша і Гней Доміцій мали злочинний статевий зв'язок, однак інших підтверджень цьому немає.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 28 році, за указом Тиберія одружився з Юлією Агріппіною. У 32 році став консулом. У 37 році у пари народився син — Луцій Доміцій Агенобарб, якому пізніше судилося стати імператором під ім'ям Тиберій Клавдій Друз Нерон Германік Цезар.

У тому ж 37 Гней Доміцій, разом з Вібієм Марсом і Луцієм Аррунцієм були звинувачені у справі Альбуцілли — багатої римлянки, відомої своєю розпусною вдачею. Альбуціллу, разом з її коханцями звинуватили у змові і неповазі до імператора, а також в розпусті. Однак смерть Тіберія врятувала всіх трьох. Перед судом постала лише Альбуцілла, але чим скінчився цей процес — невідомо.

Після смерті Тиберія до влади прийшов Калігула. Він удостоїв трьох своїх сестер — Агріппину, Юлію Друзілла і Юлію Лівілла особливих почестей, основні з яких:

  • Поява трьох сестер на монетах того часу,
  • Дарування сестрам прав і свобод весталок, у тому числі права перегляду ігор і змагань з найкращих місць, зарезервованих для сенаторів
  • Публічні клятви приносилися тепер не тільки в ім'я імператора, але і в ім'я його сестер
  • сенатські постанови починалися словами «Так супроводжує удача імператору і його сестрам …»

Причину такого ставлення Калігули до сестер крилася в тих відносинах, які між ними існували. Майже всі стародавні історики практично одноголосно заявляють, що Калігула віддавався розпусті зі своїми сестрами, а також не противився їх безладним зв'язкам з іншими чоловіками. Бенкети на Палатинському пагорбі, учасницями яких обов'язково були сестри, часто закінчувалися розпусними оргіями. Шлюб Агріппіни не був перешкодою до того життя, яку вона вела.

У 39 році двох сестер та їх коханця Лепіда, звинуватили у змові з метою повалення імператора і захоплення влади на користь Лепіда. Також Калігула звинуватив їх всіх у розпусті і перелюбстві.

Гней Доміцій Агенобарб, незважаючи на викриту змову, в якому брала участь його дружина, продовжував перебувати в Римі чи на своїх заміських віллах разом з сином. Однак в 40 році він помер від водянки в Піргі (суч. Санта Севера, Італія) (у фільмі 2004 року «Імператор Нерон» Гней Доміцій Агенобарб був обезголовлений за наказом Калігули). Все його майно відійшло до Калігули. Маленький Нерон був відданий на виховання тітці, Доміції Лепіді Молодшій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Suetonius Dē vītā Caesarum — Т. 6. — С. 5.
  2. Светоній Життя 12 Цезарів. — Нерон, 4-6.

Посилання[ред. | ред. код]