Гостра сила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гостра сила (англ. sharp power) - форма зовнішньополітичної діяльності, що передбачає використання засобів маніпулювання громадською думкою в інших країнах і спрямована на підрив їхніх політичних систем. Термін "гостра сила" застосовується до авторитарних режимів і може охоплювати зусилля країни щодо впливу на політичну обстановку та інформаційне поле демократичних країн з метою введення громадськості в оману, обмеження свободи слова, приховування або відволікання уваги від негативної інформації про свою країну за кордоном.

історія[ред. | ред. код]

У листопаді 2017 року Національний фонд підтримки демократії (NED) ввів термін "гостра влада", який використовується вже з 19 століття,[1] в статті, опублікованій у журналі Foreign Affairs. В цій статті описується агресивна та дестабілізуюча політика, що використовується авторитарними режимами для прояву своєї державної влади в демократичних країнах. Ця політика є унікальною і не може бути визначена як "жорстка" чи "м'яка сила".[2]

У своїй статті NED конкретно наводить приклади різкої влади, зокрема російську державну мережу новин RT, яку фінансує держава, і спонсорований державою китайський Інститут Конфуція. За даними NED, автократичні режими можуть не обов'язково намагатися "завоювати серця та розуми" (що є загальною концепцією "м'якої сили"), але вони, безсумнівно, прагнуть маніпулювати своєю цільовою аудиторією, спотворюючи інформацію, яка до них потрапляє.[3]

З початку 2018 року, термін "гостра сила" активно вживається в новинах, обговореннях у наукових кругах та обговореннях у Конгресі. Цю фразу також використовували представники Комуністичної партії Китаю для відхилення звинувачень Заходу щодо використання їх країною гострої влади.[4]

Огляд[ред. | ред. код]

Гостра сила включає в себе можливість однієї країни маніпулювати і впливати на інформацію, про себе у ЗМІ та освітніх системах іншої країни з метою вводити в оману або розділяти громадську думку в цільовій країні. Це також може використовуватися для замаскування або відволікання уваги від негативної інформації про себе[3].

Гостра сила, як описує Крістофер Волкер, «використовує асиметрію між вільними та невільними системами, дозволяючи авторитарним режимам не тільки обмежувати свободу вираження поглядів, але й спотворювати політичне середовище в демократичних країнах. Водночас вона захищаючи свої внутрішні публічні сфери від демократичних закликів, що приходять з-за кордону.» [3]

Політика "м'якої сили" може включати студентські обміни та спонсорство культурних і спортивних заходів. Гостра сила відрізняється від м'якої сили, яка є привабливою політикою, що створює позитивне враження про одну країну і сприяє кращому взаєморозумінню з іншою країною, зрештою, щоб впливати на рішення іншої країни шляхом переконання. Жорстка сила також відрізняється від жорсткої сили, яка є політикою примусу, що проводиться однією країною з метою змусити іншу країну вжити заходів або змінити свої рішення. Жорстка сила може включати військову силу, економічні санкції та дипломатичні погрози.[3]

Гостра сила часто має цифровий компонент. Зокрема, китайські спроби використовувати гостру силу проводяться майже виключно в онлайн-середовищі.[5]

Дивись також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Historical frequency of use of the phrase
  2. Christopher Walker and Jessica Ludwig (16 листопада 2017). The Meaning of Sharp Power: How Authoritarian States Project Influence. Foreign Affairs. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  3. а б в г Walker, Christopher (2018). What Is 'Sharp Power'?. Journal of Democracy (англ.). 29 (3): 9—23. doi:10.1353/jod.2018.0041. ISSN 1086-3214.
  4. Chinese People's Political Consultative Conference spokesman addresses Western charges of China using 'sharp power'. China Global Television Network. 2 березня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 11 липня 2018.
  5. Wyeth, Grant. Australia Aims to Combat Disinformation. thediplomat.com. The Diplomat. Архів оригіналу за 22 June 2020. Процитовано 23 червня 2020.

зовнішні посилання[ред. | ред. код]