Зростаюча держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма Ейлера деяких міжнародних коаліцій ( BASIC, BRICS, G5 та IBAS/IBSA ) деяких держав, що розвиваються ( Бразилія, Китай, Індія, Росія та Південна Африка ) плюс Мексика

Зростаюча держава - це держава або союз держав зі значним зростаючим впливом на міжнародні відносини. Така держава прагне зайняти більш потужну позицію або відігравати більш вагому роль у міждержавних відносинах на регіональному або глобальному рівнях, а також володіти достатніми ресурсами та рівнем розвитку, щоб такі цілі були потенційно досяжними.

Характеристики[ред. | ред. код]

Існує кілька підходів до трактування терміну «емерджент». Внаслідок цього відсутній стандартний або узгоджений метод визначення країн, які можна вважати країнами, що розвиваються. Незважаючи на це, одна з основних характеристик країни, що розвивається, полягає в тому, що вона є розвиваючоюся економікою, оскільки економічний прогрес вважається передумовою для політичного та військового розвитку.[1] Зазначено, що, хоча країна може бути класифікована як держава, що розвивається, це переважно стосується економічного аспекту, лише з потенціалом чи надією на розширення свого впливу на глобальній арені. Це пов'язано зі значущими обмеженнями, головним чином зумовленими сімома аспектами державної влади: географією, населенням, економікою, ресурсами, військовими силами, дипломатією та національною ідентичністю.[2] Традиційно успіх у всіх семи аспектах державної влади досягався переважно великими країнами або наддержавами.

БРІКС[3] часто називають державами, що розвиваються, але перебувають на різних стадіях розвитку і мають різний рівень потенціалу. Наприклад, Росія, яка колись була наддержавою, зараз відроджується в деяких аспектах державної влади після розпаду Радянського Союзу. Китай та Індія стають потенційними наддержавами, а Бразилія - можливою великою державою.[4][5][6]

Список держав, що розвиваються[ред. | ред. код]

Термін зростаюча держава часто використовується для позначення наступних країн G20 :

Ринки, що розвиваються, та/або країни, що розвиваються, з найбільших економік G20

Незважаючи на те, що немає точного та узгодженого визначення того, що являє собою зростаючу державу, цей термін іноді також застосовували до таких інших країн:

Дивись також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Kennedy, Paul (1987). The Rise and Fall of the Great Powers. Random House. ISBN 0679-720197.
  2. Renard, Thomas; Biscop, Sven (2013). The European Union and Emerging Powers in the 21st Century: How Europe Can Shape a New Global Order.
  3. а б в г д е Shaw, Timothy M.; Cornelissen, Scarlett; Miranda, Liliana Avendãno; McDonald, Matthew (June 2010). The Emerging Politics of the Emerging Powers: The BRICs and the Global South (PDF). The China Monitor. University of Stellenbosch, South Africa: Centre For Chinese Studies. Архів оригіналу (PDF) за 4 December 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
  4. Brazil as an Emerging Power: The View from the United States. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 31 липня 2023.
  5. CHAPTER ONE - Brazil, the Emerging Powers, and the Future of the International Order (PDF). Brookings Institution. 28 червня 2016. Процитовано 31 липня 2023.
  6. Aspirational Power. Brookings (амер.). Процитовано 31 липня 2023.
  7. а б в г What does it mean to be an Emerging Power?, moderndiplomacy.eu, 3 May 2015
  8. The Growth of South Korean Soft Power and Its Geopolitical Implications
  9. а б в г д е ж и Stacy White, CSIS: Emerging Powers, Emerging Donors [Архівовано 2011-03-08 у Wayback Machine.], Published February 2011
  10. а б в г д Parliamentary Information and Research Service: Emerging Powers in the global system [Архівовано 26 жовтня 2015 у Wayback Machine.], parl.gc.ca, 27 March 2006
  11. а б в г д FRIDE: The international arena and emerging powers: stabilising or destabilising forces? [Архівовано 15 червня 2016 у Wayback Machine.], Susanne Gratius, April 2008
  12. а б в The Mint countries: Next economic giants?. BBC. 6 січня 2014. Процитовано 27 квітня 2015.
  13. Mexico has a chance to be the world's 'next great power'. businessinsider.com. Процитовано 20 червня 2019.
  14. Algeria, the Sleeping Giant of North Africa
  15. PricewaterhouseCoopers. Shift of global economic power to emerging economies set to continue in long run, with India, Indonesia and Vietnam among star performers. PwC (en-jp) . Процитовано 2 червня 2021.
  16. Colombia: from failed state to Latin American powerhouse. www.telegraph.co.uk. Процитовано 2 червня 2021.
  17. The new world of business. Fortune (англ.). Процитовано 2 червня 2021.
  18. Greenwood, John (18 вересня 2011). After BRICs, CIVETS? September 19, 2011. Online.wsj.com. Процитовано 28 червня 2012.
  19. Egypt among top 10 emerging economies. 22 січня 2020.
  20. Rising powers and the future of peacekeeping and peacebuilding (PDF).
  21. Emerging Markets - BRICS & CIVETS Resources @ Pitt (Brazil, India, Russia, China, South Africa & Colombia, Indonesia, Vietnam, Egypt, Turkey, South Africa and more. Архів оригіналу за 31 July 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  22. Will Ethiopia be the next China?. The Week (англ.). Процитовано 10 березня 2022.
  23. 5 reasons why Ethiopia could be the next global economy to watch. World Economic Forum (англ.). Процитовано 10 березня 2022.
  24. Africa, Somtribune (29 серпня 2020). Ethiopia Can Be Africa's Next Superpower. SomTribune (en-GB) . Процитовано 10 березня 2022.
  25. Ethiopia: East Africa's Emerging Giant. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 10 березня 2022.
  26. а б в г Philippines included among emerging powerhouse economies
  27. Nigeria, an Emerging African Power. BET. 20 липня 2011. Процитовано 27 квітня 2015.
  28. MINT Countries: Nigeria Now Listed Among Emerging World Economic Powers!. The Street Journal. 7 січня 2014. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 27 квітня 2015.
  29. EST, Sam Hill On 01/15/20 at 7:00 AM (15 січня 2020). Black China: Africa's first superpower is coming sooner than you think. Newsweek (англ.). Процитовано 3 грудня 2020.
  30. The Middle East's Emerging Power: The Rise Of The Emirates

зовнішні посилання[ред. | ред. код]