Асоціація держав Південно-Східної Азії
![]() |
|
| Девіз | One Vision, One Identity, One Community[1] |
| Типи членів | 10 членів |
| Заснована | в 1967 р. |
| Офіційна/і мова/и | |
| Штаб-квартира | Джакарта, Індонезія |
| Поточний голова | Таїланд |
| Веб-сайт | http://www.aseansec.org |
Країни-члени АСЕАН |
|
Асоціація держав Південно-Східної Азії (англ. Association of Southeast Asian Nations, ASEAN, АСЕАН) — це геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 краïн, розташованих в Південно-Східній Азіï.
Організація була створена 8 серпня 1967 року Філіппінами, Малайзією, Індонезією, Сінгапуром і Таїландом, які прийняли Бангкокську декларацію. Пізніше до них приєднались Бруней, Камбоджа, Лаос, М’янма та В’єтнам.
Проте сам союз було закріплено на папері у вигляді Договору про друбжу та співробітництвов АСЕАН в Південно-Східній Азіï лише в 1976 році на Балі.
Батьками-засновниками АСЕАН вважають цих міністрів іноземних справ:
Адам Малік з Індонезіï, Нарцисо Рамос з Філіпін, , Абдул Разак з Малайзіï, С. Раджаратнам з Сінгапуру та Танат Хоман з Тайланду.
Зміст |
Шлях до АСЕАН [ред.]
У 1960 роках розпад колоніальних імперій призвів до отримання незалежності Філіпінами, Малайзією та Індонезією. Процес утворення нових держав завжди відбувається в тяжких умовах, тому лідери новостворених краïн бажали мати впевненість у тому, що лідери краïн-сусідок не будуть втручаться в внутрішні справи. Найбільше цього побоювались такі невеликі краïни, як Сінгапур та Бруней. У результаті основними засадами новоï регіональноï організаціï стали невтручання в внутрішні справи, консенсус, невикористовування сили та неконфронтація.
Структура АСЕАН [ред.]
Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який проводиться щорічно починаючи з 2000 року. Саміт триває 3 дні і супроводжується зустрічами з партнерами по регіону. Повсякденне керування роботою організаціï виконує постійний комітет у складі міністра зовнішніх справ поточноï краïни-голови та послів інших краïн-учасниць. Постійний секретаріат розташований в Джакарті. На чолі секретаріату стоïть Генеральний секретар. У листопаді 2008 року цю посаду займав колишній міністр зовнішніх справ Тайланду Сурін Пітсуван. Робота Асоціації ведеться в 29 комітетах та 122 робочих групах. Щорічно в АСЕАН проводиться понад 300 заходів та зустрічей.
Головування [ред.]
Головування в організації здійснюється в порядку встановленої черговості з терміном в один рік відповідно до алфавітного розташування країн англійською мовою. Відповідно, в 2007 головував Сінгапур, в 2008 — Таїланд, проте це вимагає підтвердження. На НМЗС головує міністр закордонних справ тієї країни, яка очолювала організацію торік.
Краïни-учасниці [ред.]
Безпосередньо до організаціï належать Філіпіни, Малайзія, Індонезія, Сінгапур та Таïланд. 7 січня 1984 року до них приєднався Бруней-Даруссалам, 28 липня 1995 року — В’єтнам, 23 липня 1997 року — Лаос та М’янма. 30 квітня 1999 року — Камбоджа. Наразі Папуа-Нова Гвінея має статус краïни-спостерігача. У 2002 році Східний Тимор подав заяву про бажання набути такого ж статусу. Населення краïн АСЕАН перевищує 500 млн, загальна площа краïн ставновить 4,5 млн км², а валовий внутрішній продукт — понад 737 млрд доларів США.
Мета АСЕАН [ред.]
Метою асоціації було оголошено прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в краïнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання краïнам-учасницям змоги мирного розв'язання спірних питань.
Економічна спільнота [ред.]
АСЕАН підкреслює необхідність взаємодіï в галузі безпеки, соціо-культурноï та економічноï інтеграціï. Найбільшого успіху вдалося досягнути якраз в економічній галузі. Наразі встановлено мету про створення в 2015 році Економічноï спільноти АСЕАН. Вона об’єднає понад 560 млн людей, обсяг торгівлі перевищить 1,5 трлн доларів США.
Зона вільноï торговлі [ред.]
В основу Економічноï спільноти АСЕАН буде покладено Зону вільноï торговлі (ЗВТ) (AFTA), яка надасть систему тарифних преференцій для сприяння вільного потоку товарів в межах АСЕАН. ЗВТ (AFTA) — це угода між краïнами-учасницями АСЕАН щодо виробництва товарів у краïнах АСЕАН. Угоду було підписано 28 січня 1992 року в Сінгапурі. Спочатку угоду підписали Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапурта Таïланд. В 1995 році до угоди приєднався — В’єтнам, в 1997 році — М’янма, в 1999 року — Камбоджа. В’єтнам, М’янма та Камбоджа не повністю виконали своï обіцянки, коли вони вступали до ЗВТ, проте ïм був наданий більший термін для виконання своїх обіцянок зі зниження тарифів.
Основні документи [ред.]
- Декларація АСЕАН (1967). Головний, встановивший мету організаціï.
- Декларація про зону миру, свободи та нейтралітету в Південно-Східній Азіï (1971) (Куала-Лумпурська декларація).
- Договор про дружбу та співробітництвов АСЕАН (Treaty on amity and Cooperation, TAC) (1976 р.). В цьому документі закладено засади взаємовідносин краïн-учасниць.
- Манільськая декларація 1992 року, про те, що при розв’язуванні питання по приналежність Парасельских островів та островів Спратлі в Південно-Китайському морі повинно дотримуватись лише мирних засобів.
- Договор про створення в Південно-Східній Азіï зони, вільноï від ядерноï зброï (Бангкокський договір) (1995).
- Декларація про сумісні діï по протидіï тероризму, яка була прийнята в Бруніï в листопаді 2001 года.
- Статут АСЕАН. Підписаний на саміті АСЕАН в Сінгапурі в 2007 г., наразі знаходиться на стадіï ратифікаціï краïнами-учасницями.
АРФ [ред.]
Регіональний форум АСЕАН був створений у 1994 році на засадах превентивноï дипломатіï. Зустрічі проходять в одній із столиць краïн-учасниць АСЕАН. Метою АРФ є:
- стимулювання діалогу та консультацій з питань політики та безпеки;
- створення відносин в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Діалог в АРФ ведеться на двох рівнях: офіційному міжурядовому та неофіційному — між НУО та вченими. Крім краïн-учасниць, у роботі форуму брали участь Австралія, Бангладеш, Східний Тимор, ЄС, Індія, Канада, КНДР, КНР, Монголія, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Пакистан, Республіка Корея, Росія та США.
Хартія [ред.]
Хартія АСЕАН — це конституція Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка була прийнята на 13-му саміті АСЕАН, що відбувся в листопаді 2007 року. В Хартіï декларовано такі принципи, як:
- Підкреслювання головноï ролі АСЕАН в регіональному співробітництві.
- Повага до приципів територіальноï цілісності, суверенітету, невтручання у внутрішні справи та національна самоідентифікація членів АСЕАН.
- Сприяння регіональному миру та мирному вирішенню спірних питань.
- Дотримання міжнародного права в питаннях прав людини, соціальноï справедливості та багатосторонньоï торгівлі.
- Сприяння регіональній інтеграціï торгівлі.
- Створення органу, який би відповідав за захист прав людини.
Спорт [ред.]
Кожних два роки проводяться Південно-Азійські ігри — регіональні спортивні змагання за зразком Олімпійських ігор. Кожних два роки, починаючи з 1996, відбувається чемпіонат Південно-східної Азії з футболу. Прийняти рішення подати спільну завку від регіону на право проводити чемпіонат світу з футболу 2030.
Критика [ред.]
Західні держави часто критикують АСЕАН за надто м'яку позицію щодо прав людини, особливо щодо ситуації у М'янмі, зауважуючи, що в Асоціації багато слів, але мало діла[2][3].
Примітки [ред.]
- ↑ «Aseanweb – Asean Motto». Asean.org. Процитовано 8 August 2011.
- ↑ «BBC Country/International Organisation Profile: Association of Southeast Asian Nations». BBC News. 11 January 2007. Процитовано 6 March 2007.
- ↑ Huntington, Samuel. The Clash of Civilizations and the remaking of a New World Order.
Посилання [ред.]
- Секретаріат АСЕАН (англ)
- 11ий саміт АСЕАН 12–14 декабря 2005, Куала-Лумпур, Малайзія офіційний сайт (англ)
- 11ий саміт АСЕАН 12–14 декабря 2005, Куала-Лумпур, Малайзія (англ)
- АРФ (англ)
- Освіта в АСЕАН (англ)
- Центр АСЕАН-Японія (англ)
- Мережа новин АСЕАН (англ)
- АСЕАН в фокусі(англ)
- Секретаріат АСЕАН (англ)
|
|||||

