Гюбер Робер
| Гюбер Робер | |
Художниця Е. Віже-Лебрен, портрет Гюбера Робера, 1788, Лувр |
|
| Народився | 22 травня 1733 |
|---|---|
| Помер | 15 квітня 1808 (74 роки) Париж інсульт |
| Громадянство | |
| Національність | француз |
| Проживання | Рим, Париж |
| Ім'я при народженні | Hubert Robert |
| Відомий | художник |
Гюбер Робер (фр. Hubert Robert, також Юбер Робер, 22 травня 1733, Париж — 15 квітня 1808, Париж) — художник пейзажист Франції 18 століття. За добре відтворення руїн і старих будівель Риму мав прізвисько «Робер з руїн».
Зміст |
Біографія [ред.]
Початок шляху художника [ред.]
Родина Робер була тісно пов'язана з службою у маркіза де Штейнвіля. Маркізу служив батько художника, Ніколя Робер. Пізніше Гюбер Робер служитиме сину маркіза, герцогу де Шуазелю.
Гюбер закінчив Наварський колеж, добре знав історію, латину, італійську і іспанську мови. В роки навчання в колежі виявив могутній потяг до мистецтва, до малювання. Ще в Парижі відвідував майстерню скульптора М.Слодца (1705—1764), добре обізнаного на мистецтві Італії і Франції. Бажання потрапити в Італію захопило і Гюбера.
Італійський період [ред.]
Восени 1754 р. герцог Шуазель отримав призначення на посаду дипломата при дворі папи римського в Ватикані. Шуазель відбув в Рим, в оточенні якого був і молодий Гюбер.
В Римі мешкала велика колонія художників Франції, що дало змогу Гюберу звести знайомство з багатьма з них, також і з Фрагонаром. Разом з ним і його патроном, абатом Сен Нон, вони зробили подорож до Неаполя. Робер перебував в Італії 11 років.
Серед головних вчителів Робера в Римі — італійський художник Панінні (1691—1765). Творчість Робера занала впливів і Піранезі . Робер пройшов курс зайнять у Французькій академії в Римі і отримв звання офіційного персіонера. Головною темою творів художника стали пейзажі і краєвиди з пошкодженими архітектурними спорудами, реальними і (часто) фантазійними.
Успіх в Парижі [ред.]
Влітку 1765 р. Робер повернувся в Париж. Його твори в моді.1766 року художника прийняли в Королівську академію як «живописця архітектури».Це було офіційне визнання. Через 18 років його оберуть «радником Королівської академії», що буде вищим званням, яке міг дістати художник пейзажист в Парижі.
Розповсюджнення моди на пейзажні сади обумовило приначення художника на посаду ландшафтного архітектора. Король вважав, що майстер пейзажів добре відтворить їх і в садах короля. Окрім слави до художника прийшов і матеріальний успіх, що викликало заздрість колег.
Арешт в роки революції [ред.]
Художник зазнав арешту під час революції. На щастя, його не встигли стратити, як інших, бо художник дожив у в'язниці до чергового перевороту і смерті диктатора Робесп'єра. 60-річного художника звільнили з в'язниці, а у 1795 він навіть отримав призначення на посаду головного зберігача Національного музея, створеного в палаці Лувр. Старий художник працював в музеї сім років, поки його не відправили на пенсію.
Родина [ред.]
Художник був одружений і мав чотирьох дітей, які померли в дитинстві. Разом з дружиною вони узяли на виховання двох сиріт дівчат. Останні роки життя художник усамітнився, але продовжував працювати вдома.
Смерть [ред.]
Художник помер в Парижі у 1808 році. Похований на цвинтарі в Отейлі, передмісті Парижа.
Робер і мистецькі стилі [ред.]
Творчість Гюбера Робера прийшлась на досить швидку зміну декількох мистецьких стилей — ранішнього класицизму, сентименталізму, предромантизму, романтизму. Пейзажний живопис Робера, політично нейтральний, декоративний, виявився близьким до всіх цих мистецьких течій, що і обумовило популярність Гюбера Робера.
Твори Робера в Україні [ред.]
- Найбільші за розимірами і мистецькими якостями картини Робера знаходяться в Воронцовському палаці (Алупка), в Криму. Володар палацу прикрасив ними парадну їдальню. Вертикально видовжені картини мають зображення умовних пейзажів з палацами, водоспадами, містками над прірвами в оточенні умовно-італійської природи.
- Твори Робера зберігають музеї Житомира, Львова, Севастополя.
Галерея [ред.]
Посилання [ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Юбер Робер- Картини Г.Робера в музеях світу
Джерела [ред.]
- Каменская Т. Д. «Гюбер Робер»,Л.изд. Гос Єрмитажа, 1939 (рос)
- Немилова И. «Картины Гюбера Робера на литературные сюжеты в собрании Эрмитажа», М," Искусство", 1956, (рос)
- Картинна галерея Житомирського краєзнавчого музею, Київ, «Мистецтво», 1971 «укр»
- Алупкинський палац-музей, Київ, «Мистецтво», 1972, «укр»
- Дьяков Л. А. «Гюбер Робер», М," Изобразит. искусство", 1971(рос)
- Гюбер Робер и архитектурный пейзаж второй половины XVIII века. — Л, «Искусство», 1984 (рос).
- Гос. Эрмитаж, каталог № 1,Л."Аврора", 1976, (рос)
