Г'юбер Робер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Г'юбер Робер
Élisabeth-Louise Vigée-Le Brun - Hubert Robert (1788).jpg
Художниця Е. Віже-Лебрен, портрет Г'юбера Робера, 1788, Лувр
Народився 22 травня 1733(1733-05-22)
Франція Париж
Помер 15 квітня 1808(1808-04-15) (74 роки)
Париж
інсульт
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Проживання Рим, Париж
Ім'я при народженні Hubert Robert
Відомий художник

Г'юбер Робер (фр. Hubert Robert, також Юбер Робер, 22 травня 1733, Париж — 15 квітня 1808, Париж) — художник-пейзажист Франції 18 століття. За мистецьке відтворення руїн і античних будівель Риму митцю надано прізвисько «Робер із руїн».

Біографія[ред.ред. код]

Початок шляху художника[ред.ред. код]

Лувр — «Велика галерея»

Родина Робер була тісно пов'язана з службою у маркіза де Штейнвіля. Маркізу служив батько художника, Ніколя Робер. Пізніше Г'юбер Робер служитиме сину маркіза, герцогу де Шуазелю.

Г'юбер закінчив Наварський колеж, добре знав історію, латину, італійську і іспанську мови. В роки навчання в колежі виявив могутній потяг до мистецтва, до малювання. Ще в Парижі відвідував майстерню скульптора М. Слодца (1705–1764), добре обізнаного на мистецтві Італії і Франції. Бажання потрапити в Італію захопило і Г'юбера.

Італійський період[ред.ред. код]

Руїни римського храму на тлі з пірамідою, 1760.

Восени 1754 р. герцог Шуазель отримав призначення на посаду дипломата при дворі папи римського в Ватикані. Шуазель відбув в Рим, в оточенні якого був і молодий Г'юбер.

В Римі мешкала велика колонія художників Франції, що дало змогу Г'юберу завести знайомство з багатьма з них, також і з Фрагонаром. Разом з ним і його патроном, абатом Сен Нон, вони зробили подорож до Неаполя. Робер перебував в Італії 11 років.

Серед головних вчителів Робера в Римі — італійський художник Панінні (1691–1765). Творчість Робера занала впливів і Піранезі. Робер пройшов курс зайнять у Французькій академії в Римі і отримв звання офіційного персіонера. Головною темою творів художника стали пейзажі і краєвиди з пошкодженими архітектурними спорудами, реальними і (часто) фантазійними.

Успіх в Парижі[ред.ред. код]

Фонтан в парку, 1778, Кембел Арт Мьюзеум. Техас

Влітку 1765 р. Робер повернувся в Париж. Його твори в моді. 1766 року художника прийняли в Королівську академію як «живописця архітектури». Це було офіційне визнання. Через 18 років його оберуть «радником Королівської академії», що буде вищим званням, яке міг дістати художник пейзажист в Парижі.

Розповсюджнення моди на пейзажні сади обумовило приначення художника на посаду ландшафтного архітектора. Король вважав, що майстер пейзажів добре відтворить їх і в садах короля. Окрім слави до художника прийшов і матеріальний успіх, що викликало заздрість колег.

Арешт в роки революції[ред.ред. код]

Бастілія в часи її руйнації у Французьку революцію, Париж, Музей Карнавале.

Художник зазнав арешту під час революції. На щастя, його не встигли стратити, як інших, бо художник дожив у в'язниці до чергового перевороту і смерті диктатора Робесп'єра. 60-річного художника звільнили з в'язниці, а у 1795 він навіть отримав призначення на посаду головного зберігача Національного музею, створеного в палаці Лувр. Старий художник працював в музеї сім років, поки його не відправили на пенсію.

Родина[ред.ред. код]

Художник був одружений і мав чотирьох дітей, які померли в дитинстві. Разом з дружиною вони узяли на виховання двох сиріт дівчат. Останні роки життя художник усамітнився, але продовжував працювати вдома.

Смерть[ред.ред. код]

Художник помер в Парижі у 1808 році. Похований на цвинтарі в Отейлі, передмісті Парижа.

Робер і мистецькі стилі[ред.ред. код]

Творчість Г'юбера Робера прийшлась на досить швидку зміну декількох мистецьких стилей — ранішнього класицизму, сентименталізму, предромантизму, романтизму. Пейзажний живопис Робера, політично нейтральний, декоративний, виявився близьким до всіх цих мистецьких течій, що і обумовило популярність Гюбера Робера.

Твори Робера в Україні[ред.ред. код]

Фантазійний краєвид з використанням елементів Тіволі під Римом.
  • Найбільші за розимірами і мистецькими якостями картини Робера знаходяться в Воронцовському палаці (Алупка), в Криму. Володар палацу прикрасив ними парадну їдальню. Вертикально видовжені картини мають зображення умовних пейзажів з палацами, водоспадами, містками над прірвами в оточенні умовно-італійської природи.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Каменская Т. Д. «Гюбер Робер», Л. изд. Гос Єрмитажа, 1939 (рос)
  • Немилова И. «Картины Гюбера Робера на литературные сюжеты в собрании Эрмитажа», М, "Искусство", 1956, (рос)
  • Картинна галерея Житомирського краєзнавчого музею, Київ, «Мистецтво», 1971 «укр»
  • Алупкинський палац-музей, Київ, «Мистецтво», 1972, «укр»
  • Дьяков Л. А. «Гюбер Робер», М, "Изобразит. искусство", 1971 (рос)
  • Гюбер Робер и архитектурный пейзаж второй половины XVIII века. — Л, «Искусство», 1984 (рос).
  • Гос. Эрмитаж, каталог № 1, Л. "Аврора", 1976, (рос)