Гіпертрофічна кардіоміопатія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіпертрофічна кардіоміопатія
МКХ-10 I42.1-I42.2
DiseasesDB 6373
MedlinePlus 000192
eMedicine med/290
MeSH C14.280.238.100

Гіпертрофічна кардіоміопатія (англ. Hypertrophic cardiomyopathy) — захворювання міокарду, при якому відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Обструктивна або необструктивна Г.к. характеризується значною гіпертрофією міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка, нормальним або зменшеним об'ємом шлуночка та змінами його форми, а також підвищенням кінцевого діастолічного тиску, потужним некоординованим скороченням міокарду. Етіологія невідома. Вважається, що захворювання носить спадковий характер та передається за аутосомно-домінантним типом. Анатомічним субстратом Г.к. є асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки.

Класифікація[ред.ред. код]

Перший тип (найчастіший) — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, що витинається у виносний тракт лівого шлуночка, що веде до звуження шляхів відтоку з нього та утрудненню викиду крові в аорту. Другий тип — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки нижче виносного тракту лівого шлуночка, так звана «серединна обструкція». Можлива й концентрична гіпертрофія міокарду з долученням до процесу вільної стінки лівого шлуночка та верхівки серця. Іншою характерною анатомічною ознакою Г.к. є зміна передньої стулки мітрального клапану, яка розташована під кутом до нього, потовщена та впадає у просвіт виносного тракту лівого шлуночка, утворюючи додаткову перешкоду відтоку крові в аорту.

Клініка[ред.ред. код]

Клінічна картина характеризується наявністю скарг пацієта на задишку при фізичному навантаженні, біль у ділянці серця, запаморочення, головний біль, швидку втомлюваність. Нерідко виявляються аритмія, порушення проводимості.

Див. також[ред.ред. код]