Диссекція аорти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Диссекція аорти
Aorta scheme.jpg
Аорта - найбільша магістральна судина.
МКХ-10 I71.0
МКХ-9 441.0
DiseasesDB 805
MedlinePlus 000181
eMedicine emerg/28

Диссе́кція ао́рти (англ. Aortic dissection) — розшарування стінки аорти.

Розшарування відбувається завдяки потоку крові, що потрапляє між шарами стінки аорти. Диссекція аорти вважається станом, що загрожує життю пацієнта, тому в медицині (кардіохірургії) її відносять до невідкланих станів. Несвоєчасна діагностика та надання кардіохірургічної допомоги призводять до смерті пацієнта внаслідок масивної кровотечі.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Кров, що потрапляє через інтиму (внутрішній анатомічний шар аорти) в медію (середній анатомічний шар аорти)

Як відомо, стінка аорти скаладається з троьх шарів. Внутрішній шар, який безпосереднто контактує з кров'ю називається інтима, від лат. tunica intima. Інтима переважно складається з ендотеліальних клітин. За нею слідує середній шар стінки аорти — медія, від лат. tunica media. Вона переважно складається з еластичних волокон, та невеликої кількості непосмугованої м'язевої тканини. Завдяки цьому аорту відносять до судин еластичного типу. Хоча існує думка про розгляд аорти, як окремого органа серцево-судинної системи. Зовнішній шар аорти відомия як адвентиція, від лат. tunica adventitia. Цей шар повністю складається зі сполучної тканини.

При диссекції аорти, кров через пошкоджену інтиму потрапляє до медії. Завдяки великому тиску у просвіті аорти, кров розшаровує медію, фактично створюючи нову порожнину, яка з часом починає збільшуватися та поширюватися далі вздовж аорти.

Небезпека полягає в тому, що в будь-який час може відбутися розрив аорти, наслідком якого є масивна кровотеча та раптова смерть.

Класифікація[ред.ред. код]

AoDissect DeBakey1.png AoDissect DeBakey2.png AoDissect DeBakey3.png
Частота 60 % 10-15 % 25-30 %
Тип ДеБейкі I ДеБейкі II ДеБейкі III
Стенфорд A Стенфорд B
  Проксимальна частина аорти Дистальна частина аорти
Класифікація диссекції аорти

Класифікація ДеБейкі[ред.ред. код]

Запропонована в 1965 році Майклом ДеБейкі. Являє собою анатомічну класифікацію диссекції аорти. Вона розрізняє різні типи диссекції в залежності від місця пошкодження інтими та протяжності вздовж аорти самої диссекції (локалізація лише у висхідній аорті чи висхідній аорті, або охоплює висхідну та нисхідну аорту одночасно).[1]

  • Тип I — починається у висхідній аорті, поширюється на дугу аорти і, як правило, продовжується далі по нисхідній аорті.
  • Тип II — починається та закінчується лише у межах висхідної аорти.
  • Тип III — починається у нисхідній аорті.

Стенфордська класифікація[ред.ред. код]

Запропонована у 1970 році в Стенфордському Університеті. Диссекція аорти поділяється на 2 групи; A та B в залежності від враження висхідної аорти.[2]

  • A = Тип I and Тип II ща класифікацією ДеБейкі
  • B = Тип III за класифікацією ДеБейкі


Ознаки та симптоми[ред.ред. код]

Зміна артеріального тиску[ред.ред. код]

Недостатність аортального клапану[ред.ред. код]

Інфаркт міокарда[ред.ред. код]

Інфаркт міокарда виникає у 1-2 % випадків при диссекції аорти. Це пов'язано із залученням до патологічного процесу коронарних артерій. Права коронарна артерія залучається частіше, ніж ліва. При цьому, якщо проводиться тромболітична терапія інфаркту міокарда, це підвищуює смертність від диссекції аорти на госпітальному етапі до 70 %. Як правило, смерть пацієнтів настає внаслідок кровотечі в перикардіальну порожнину, яка в свою чергу спричинює тампонаду серця. Тому необхідна обережність при застосуванні тромболітичної терапії.

Наявність рідини у плевральній порожнині[ред.ред. код]

Діагностика[ред.ред. код]

Оглядова рентгенографія органів грудної та черевної порожнини[ред.ред. код]

Електрокардіографія[ред.ред. код]

Ехокардіографія[ред.ред. код]

В тому числі і трансезофагеальна (черезстравохідна) ехокардіографія

Біохімічні маркери[ред.ред. код]

Аортографія[ред.ред. код]

Комп'ютерна томографія[ред.ред. код]

Магнітно-резонансна томографія[ред.ред. код]

Диференційна діагностика[ред.ред. код]

Гострий коронарний синдром з або без підняття сегменту ST
Аортальна регургітація без диссекції
Аневризма аорти без диссекції
М'язевий біль
Перикардит
Пухлини середостіння
Плеврити
Легенева емболія
Холецистит
Атеросклеротична або холестерольна емболія

Див. також[ред.ред. код]

Аневризма аорти
Синдром Марфана
Процедура Бенталла
Процедура Давіда

Джерела[ред.ред. код]

  1. DeBakey ME, Henly WS, Cooley DA, Morris GC Jr, Crawford ES, Beall AC Jr. Surgical management of dissecting aneurysms of the aorta. J Thorac Cardiovasc Surg 1965;49:130-49. PMID 14261867.
  2. Daily PO, Trueblood HW, Stinson EB, Wuerflein RD, Shumway NE. Management of acute aortic dissections. Ann Thorac Surg 1970;10:237-47. PMID 5458238.

Посилання[ред.ред. код]

англійською мовою