Джакомо да Віньола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джакомо да Віньола
Якопо де Бароцци, Jacopo Barozzi da Vignola
Vignola Regola 1562.JPG
Дата народження 1 жовтня 1507(1507-10-01)
Місце народження Віньйола біля Модени
Дата смерті 7 липня 1573(1573-07-07) (65 років)
Місце смерті Рим
Працював у містах Рим, Фонтенбло (Франція), Болонья
Архітектурний стиль маньєризм і бароко
Найважливіші споруди Вілла Джуліа, палаццо Боскі (Болонья), церква Сант-Андреа-ін-віа-Фламініа, палаццо Фарнезе (Капрарола ), церква Іль Джезу, Рим
Джакомо да Віньола у ВікіСховищі

Джакомо да Віньола (італ. Il Vignola,Jacopo Barozzi da Vignola , справжнє ім'я якого Якопо де Бароцци, 1 жовтня 1507, Віньйола біля Модени, Емілія-Романья — 7 липня 1573, Рим), відомий архітектор Італії доби маньєризму і ранішнього бароко. Разом з Мікеланджело вважається засновником стилю бароко, бо винайшов багато прийомів і архітектурних образів, що століттями використовували майстри бароко різних країн.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в містечку Віньола, що поблизу Модени. По назві містечка отримав і прізвисько, бо багатьох художників і архітекторів Італії уславили саме прізвиська, а не справжні імена.

Архітектурі почав навчатися в місті Болонья. Необхідність вивчення античних пам'яток в оригіналі спонукала переїхати у 1536 р. до Риму, де на той час склалася ціла школа вивчення архітектури Давнього Риму, що слугувала взірцями для будівельників Італії.

18 місяців прожив у Франції, де працював в королівській резиденції Фонтенбло на запрошення короля Франциска І. Дослідники творчості Віньоли припускають зближення майстра з італійцями Себастьяно Серліо та художником Приматіччо, що теж працювали в той час в Фонтенбло. Все працювало на талановитого початківця. Повернувся в Італію. В місті Болонья проектував палаццо Боскі (palazzo Bocchi). Потім переїздить до Риму.

Всі головні будівлі Віньоли знаходяться в Римі чи поблизу нього. Його парадні фасади занадто стримані, майже аскетичні( церква Сант-Андреа-ін-віа-Фламініа), тому для деяких фасади створили інші майстри в більш парадних і виразних формах ( арх. Джакомо делла Порта для Іль Джезу ).

Саме Віньолі доручив Мікеланджело побудову двох бічних куполів на соборі Св.Петра в Римі. Саме Віньолі папа римський доручив добудівлю собору післся смерті геніального Мікеланджело.

Віньола і трактат Вітрувія[ред.ред. код]

Архітектори того часу вивчали в Італіі трактак Вітрувія. Малюнки до нового видання Вітрувія і надумав зробити Віньола. Видання побачило світ у 1562 році. В 16 столітті ця книга давала уяву про закони побудови архітектурних об'єктів італійського Відродження. По цій книзі вивчали ордерну систему доби Відродження майже триста років різні архітектори Західної Європи.

Смерть[ред.ред. код]

Уславлений архітектор помер в Римі. Його тіло поховали в Пантеоні, де також поховане тіло і художника Рафаеля.

Архітектурні твори[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • G.K. Loukomski, Vignole (Jacopo Barozzi da Vignola) (Series: Les grands architectes), Paris 1927 (Remains a standard monograph).
  • Ignazio Danti|Egnatio Danti, Les deux règles de la perspective pratique de Vignole, 1583 [bilingue], Pascal Dubourg Glatigny, Paris, 2003, ISBN 2-271-06105-9.
  • Stefano Mariano, La chiesa di S. Andrea in via Flaminia, Roma, ed Boopen 2008.

Посилання[ред.ред. код]