Джміль вересовищний
| Джміль вересовищний | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Succisa_pratensis_-_Keila.jpg) | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Bombus jonellus (Kirby, 1802) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Джміль вересовищний, джміль малий вересовищний (Bombus jonellus) — вид комах ряду перетинчастокрилих, що поширений в Європі і Північній Азії[1], а також Північній Америці[2].
Короткий опис імаго[ред. | ред. код]
Короткохоботковий. Довжина тіла фертильної самки сягає приблизно 16 мм, а самців та робочих особин 12 мм[3]. Середній розмах крил фертильної самки становить 29 мм. Передньоспинка, задньоспинка (розділені перев'язкою з чорних волосків) та 1-й іноді і 2-й тергіт черевця самок (фертильних і стерильних) вкриті жовтими волосками (в самців жовтими волосками вкриті 1-й та 2-й тергіти). 2-й та 3-й тергіти черевця вкриті чорними волосками, а решта тергітів черевця - білими. Голова має чорне забарвлення, окрім верхівки, що вкрита жовтими волосками (в самців волосків більше). Трапляються також меланізовані форми самок, а також форми (іноді класифікуються як підвид), які розрізняються за часткою жовтого опушення і за коричневими волосками поміж білими на черевці. Серед них B. j. hebridensis (ендемік Гебридських островів)[4], B. j. monapiae та B. j. vogtii[5].
Особливості біології та місця проживання[ред. | ред. код]
Гніздиться вересовищний джміль у таких біотопах: сади, луги, вересовища[3]. Живиться пилком і нектаром і відповідно є запилювачем конюшини, лядвенця рогатого, брусниці звичайної, деяких представників триби Cardueae та багатьох інших рослин[5].
Гнізда будує над землею та під землею, в останніх налічується від 50 до 120 робочих особин. Дає одне або два покоління в рік[5].
Поширення[ред. | ред. код]
B. jonellus трапляється в більшості країн Європи і більшій частині північної Азії. У Скандинавії та Росії межі Євразійської частини ареалу перетинають Північне полярне коло. У південній Європі, ареал теж неоднорідний, і обмежується горами. Східною межею Євразійської частини ареалу B. jonellus є Анадирська затока Берингового моря[1].
Північноамериканська частина ареалу охоплює територію Канади, на схід до Гудзонової затоки і Аляску[6].
На території України цей вид трапляється у зоні мішаних лісів[7].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pierre Rasmont. Bombus (Pyrobombus) jonellus (Kirby, 1802). Université de Mons. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2012.
- ↑ Bombus jonellus. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
- ↑ а б Less common species of bumblebee found in the UK. Bumblebee.org. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 24 грудня 2012.
- ↑ Thompson, Francis (1968) Harris and Lewis, Outer Hebrides. Newton Abbot. David & Charles. ISBN 0-7153-4260-6 p. 21
- ↑ а б в Benton, Ted (2006). Chapter 9: The British Species. Bumblebees. London, UK: HarperCollins Publishers. с. 333—337. ISBN 0007174519.
- ↑ Bombus. Natural History Museum, London, UK. 2013. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
- ↑ Konovalova I. B. The Bumble Bees of Ukraine: Species Distribution and Floral Preferences // Psyche: A Journal of Entomology.- 2010. — Vol. 2010 (2009). — P. 44-54. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
