Брусниця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Брусниця звичайна
Брусниця звичайна
Брусниця звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Ericales
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: Вакциніум (Vaccinium)
Вид: Брусниця звичайна
(Vaccinium vitis-idaea)

Брусниця звичайна (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avr.; Vaccinium vitis-idaea L.). Народна назва — борина, боровина, борівка (від пол. borówka), брослина, бруслина, бруслинчик, брусниця; хворостя́нка (форостінки); у гуцулів: ґоґо́дза, ґоґо́зи, ґоґо́ци, ґоґо́цки від рум. coácăză (порічка)[1]; голозник, голубець, грушпан, кам'яниця, камінки, квасниця червона, квасничник, суфез, яфуза[2].

Морфологічні характеристики[ред.ред. код]

Кущі брусниці

Невисокий кущик родини брусничних (10—28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні —(0,5—3 см завдовжки і 0,2—1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темно-зелені, блискучі, зісподу з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох—трьох років. Квітки а двома приквітками знаходять я у верхівкових 2-16 квіткових китицях, зібрані на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5-6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4-5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав'язь чотиригнізда. Плід — округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла — яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця. Цвіте у другій половині травня і в червні, ягоди достигають у серпні — вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні поширена на Поліссі і в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях, на півночі Київської та Сумської областей. Запаси обмежені.

Практичне використання[ред.ред. код]

Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина.

Господарське значення[ред.ред. код]

Ягоди брусниці

Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Ії застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, добавляють у салати.

Високі харчові й смакові властивості брусниці зумовлені наявністю у них цукрів (до 7%), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, янтарної, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються

Брусниця звичайна, цвіт

У свіжому вигляді. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32%), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

У науковій медицині використовують листки брусниці — Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична й протизапальна дія препаратів з листків брусниці подібна до дії листків мучниці. Антисептична і протизапальна дія препаратів, виготовлених з листків, зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють легкі фітонциди.

Медичне застосування[ред.ред. код]

У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння при ревматизмі, простуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах.

Медонос[ред.ред. код]

Як медоносна рослина дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Ягоди збирають з середини серпня до перших заморозків. Збирають брусницю вручну, за допомогою гребінців або комбінованим способом. Складають ягоди у плетені кошики і зберігають під наметом, на полицях, розстилаючи їх шаром товщиною до 25 см. Перед відправкою на пункти переробки ягоди сортують на сортувальних машинах. Ягоди брусниці транспортабельні, добре зберігаються.

Шляхом переробки з ягід готують екстракти, варення; джем, кондитерські вироби, консерви. Як лікарську сировину листки брусниці заготовляють від початку сніготанення і до початку цвітіння або восени після збирання ягід. Збирають їх вручну, зразу ж відкидаючи почорнілі. Сушать листки в сушарках або під наметами з достатньою вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Пакують висушену сировину в мішки вагою до 25 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Урожайність брусниці 60-300 кг/га. Найкраще плодоносить вона в зріджених деревостанах, на свіжих порубах. Великих суцільних заростей не утворює і мало придатна для промислової заготівлі, збирається переважно місцевим населенням. Урожайність ягідника можна підвищити, інтенсифікуючи процес запилення шляхом вивезення пасік. Відсутність запилювачів негативно позначається на урожайності ягід, тільки 50% квіток зав'язують плоди, при цьому плоди дрібні і мають мало насіння.

Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4-5 років проводити охолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період — поверхневе розпушування ґрунту. Добрі наслідки дає підсаджування в розріджені плантації брусниці кореневих живців і частин куща, підсівання насіння в післявегетаційний період. Брусниця потребує дбайливого використання, охорони та відтворення шляхом культури. Перші досліди по створенню культур брусниці розпочаті в 1968 р. Інститутом садівництва в Піккіо (Фінляндія). За даними фінських вчених, брусниця, перенесена з природних умов на пробні площі, прекрасно прижилась і протягом чотирьох років давала високі врожаї.

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножувати брусницю в домашніх умовах важко. Найдоступніші способи — насінням та поділом куща.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 448 (ґаґацки, ґоґоци); Т. 6. — С. 169 (хворостянка, форостінки)
  2. Лікарські рослини. Брусниця

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.