Дон Жуан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет італійського оперного співака Маріо Джовані (1810—1883) в ролі дона Жуана, героя опери В. Моцарта «Дон Жуан ». 1850-ті рр.

Дон Жуан (дон Хуан) (ісп. Don Juan, італ. Don Giovanni) — легендарний іспанець, розпусник і беззаконник. Персонаж багатьох художніх творів (близько 150).

Прототипом легендарного дона Жуана вважається представник одного з аристократичних севільських родів по імені дон Хуан Теноріо. Його сміливі любовні й дуельні пригоди, що залишалися безкарними завдяки участі в них близького друга, короля дона Педро (13501369), довго наганяли жах на всю Севілью, поки нарешті небесне правосуддя — в особі вбитого Хуаном командора дона Гонзаго — не поклало кінець бешкетуванням. Віддаючись разом з королем розпусті й насильствам, дон Хуан викрав дочку командора Де Ульоа, убивши його самого. Правосуддя не діяло. Тоді монахи-францисканці вирішують самі покарати його. Від імені молодої й гарної жінки вони призначили йому побачення пізно вночі, у церкві, де похований командор, убили його й розпустили слух, що він скинутий у пекло статуєю.

До цієї легенди згодом домісили іншу, також севільську, головним героєм якої є дон Хуан Де Базграніні, що продав душу свою дияволові, але після покаявся й пішов у монастир. Інший персонаж іспанської лірики — Гомес Аріас.

Лицарські сказання й середньовічна народна поезія висувають цілий ряд інших осіб, також керованих у своїх діях спрагою до почуттєвих задоволень, також безумно відважних й аморальних. Обрі Бургундець (Aubery le Bourgoing), Роберт Диявол (Robert le Diable), сказання про яке більше інших сходиться з головними рисами легенди про дона Хуана, і ін. дали загальні обриси цього типу, які в кожній країні могли додаватися до найбільш показних своєю аморальністю й молодецтвом шукачів пригод.

Із часом тип змінюється, у міру зм'якшення вдачі; різкі риси характеру, брутальність прийомів попередників Д. Жуана поступово заміняються більше привабливими якостями, і нарешті герой севільської легенди отримує чарівну форму, що стала причиною його популярності.

Дон Жуан в опері[ред.ред. код]

Уперше сюжет про Дон Жуана для опери обробив француз Ле Телліє в Парижі 1713 року; 1761 року у Відні було поставлено балет «Дон Жуан» на музику Глюка. Згодом опери під назвою «Дон Жуан» написали Річіні, Трітто, Альбертині, Керубіні та інші.

Шедевром оперного мистецтва вважається опера «Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта, написана й уперше виставлена 1787 року. Лібрето для неї за п'єсою Саморі створив Лоренцо Да Понте. Ще одна відома в російській музиці опера на цей сюжет — «Кам'яний гість» Алєксандра Даргомижського за однойменною трагедією Алєксандра Пушкіна, вперше виставлена 1872 року.

Дон Жуан в літературі[ред.ред. код]

Історія Дон Жуана (Дона Гуана) освітлювалась багатьма письменниками:

  • «Кам'яний господар» Леся Українка (1912)
  • «Каменный гость» (рос.) Олександр Сергійович Пушкін
  • «Дон Жуан» Олексій Костянтинович Толстой (1859—1860)
  • «Дон Жуан» Байрон

Джерела і посилання[ред.ред. код]