Дон Жуан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет італійського оперного співака Маріо Джовані (1810—1883) в ролі дона Жуана, героя опери В. Моцарта «Дон Жуан ». 1850-ті рр.

Дон Жуан або дон Хуан (ісп. Don Juan, італ. Don Giovanni) — легендарний іспанець, розпусник і беззаконник. Персонаж багатьох художніх творів (близько 150).

Прототипом легендарного дона Жуана вважається представник одного з аристократичних севільських родів на ймення дон Хуан Теноріо. Його сміливі любовні й дуельні пригоди, що залишалися безкарними завдяки участі в них близького друга, короля дона Педро (13501369), довго наганяли жах на всю Севілью, поки нарешті небесне правосуддя — в особі вбитого Хуаном командора дона Гонзаго — не поклало кінець бешкетуванням. Віддаючись разом з королем розпусті й насильству, дон Хуан викрав дочку командора Де Ульоа, убивши його самого. Правосуддя не діяло. Тоді монахи-францисканці вирішують самі покарати його. Від імені молодої й гарної жінки вони призначили йому побачення пізно вночі, у церкві, де був похований командор, убили його й розпустили слух, що його скинула в пекло статуя.

До цієї легенди згодом домісили іншу, також севільську, головним героєм якої є дон Хуан Де Базграніні, що продав душу свою дияволові, але після покаявся й пішов у монастир. Інший персонаж іспанської лірики — Гомес Аріас.

Лицарські сказання й середньовічна народна поезія висувають цілий ряд інших осіб, які також керувалися у своїх діях жагою до почуттєвих задоволень, також безумно відважних й аморальних. Обрі Бургундець (Aubery le Bourgoing), Роберт Диявол (Robert le Diable), оповіді про яких більше від інших сходиться з головними рисами легенди про дона Хуана, тощо, дали загальні обриси цього типу, які в кожній країні обростали рисами шукачів пригод, відомих своєю аморальністю й молодецтвом.

Із часом тип змінюється, у міру зм'якшення вдачі; різкі риси характеру, брутальність прийомів попередників Дона Жуана поступово замінюються привабливішими якостями, і нарешті герой севільської легенди отримує чарівну форму, що стала причиною його популярності.

Дон Жуан в опері[ред.ред. код]

Уперше сюжет про Дон Жуана для опери обробив француз Ле Телліє в Парижі 1713 року; 1761 року у Відні було поставлено балет «Дон Жуан» на музику Глюка. Згодом опери під назвою «Дон Жуан» написали Річіні, Трітто, Альбертині, Керубіні та інші.

Шедевром оперного мистецтва вважається опера «Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта, написана й уперше виставлена 1787 року. Лібрето для неї за п'єсою Саморі створив Лоренцо Да Понте. Ще одна відома в російській музиці опера на цей сюжет — «Кам'яний гість» Олександра Даргомижського за однойменною трагедією Олександра Пушкіна, вперше виставлена 1872 року.

Дон Жуан в літературі[ред.ред. код]

Історія Дон Жуана (Дона Гуана) освітлювалась багатьма письменниками:

  • «Кам'яний господар» Леся Українка (1912)
  • «Каменный гость» (рос.) Олександр Сергійович Пушкін
  • «Дон Жуан» Олексій Костянтинович Толстой (1859—1860)
  • «Дон Жуан» Байрон

Джерела і посилання[ред.ред. код]