Евтаназія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Зауважте, що Вікіпедія не дає медичних порад та не гарантує достовірності наданої інформації! |
Евтана́зія (грец. ευ — добре + грец. θάνατος — смерть) — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини (чи тварини), яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань.
Влучне визначення терміну «евтаназія» пропонує Папа Іван Павло ІІ: «Евтаназія – це дія або бездіяльність, що що за своєю природою чи наміром виконавця спричиняє смерть з метою уникнути будь-якого страждання».
Термін «евтаназія» вперше вжито Ф. Беконом в XVII ст. для визначення «легкої смерті».
[ред.] Види евтаназії
В теорії розглядають два види евтаназії: пасивна евтаназія (зумисне припинення медиками підтримуючої терапії хворого) і активна евтаназія (введення помираючому ліків або інші дії, котрі викликають швидку смерть). Активної евтаназією часто ввважають і самогубство з лікарською допомогою (надання хворому на його прохання препаратів, які вкорочують життя).
Сьогодні про евтаназію говорять не лише стосовно важко хворих осіб, але також у випадку появи на світ дитини із серйозними вадами розвитку – евтаназія новонароджених.
Існує ще один вид евтаназії – соціальна евтаназія, у якій рішення позбавити когось життя залежить від суспільства, яке виходить з міркувань, що кошти, необхідні для лікування безнадійно хворих дорогими препаратами, внаслідок їх евтаназії будуть збережені для лікування тих хворих, які після одужання зможуть повернутися до нормальної робочої діяльності. Така загроза йде з боку економіки, яка керується критерієм «витрати – вигоди».
Як певну альтернативу евтаназії можна розглядати паліативне лікування, яке використовують тоді, коли з терапевтичної точки зору вже нічого не можна вдіяти для того, щоб зупинити хворобу, в лікарів ще залишаються засоби, які вони можуть і повинні застосовувати вже не заради оздоровлення, але з відчуття професійної етики та поваги стосовно пацієнта і в ім’я боротьби за якість життя, яке ще залишається в ньому.
[ред.] Аргументи за і проти
Можливо визначити відношення до евтаназії допоможуть слова філософа Сенеки: «Смерть має бути всьому, вона закон, а не кара».

