Ераст Гуцуляк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ераст Гуцуляк
Народився 3 грудня 1930(1930-12-03)
Рівне, Ровенський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Помер 2 березня 2013(2013-03-02) (82 роки)
Торонто, Канада
·злоякісна пухлина[1]
Країна  Канада
Національність українці[2]
Діяльність підприємець, громадський діяч, меценат, почесний консул, фармацевт
Alma mater Університет Британської Колумбії
Науковий ступінь почесний доктор[d]
Членство Ліга українських меценатів і Конгрес українців Канади
Батько Михайло Гуцуляк
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуцуляк.

Ера́ст Гуцуля́к (3 грудня 1930, Рівне — 2 березня 2013, Торонто[3]) — канадський підприємець, громадський діяч і меценат українського походження. Президент компанії «Medical Pharmacies Group». Засновник Канадського фонду «Дітям Чорнобиля» та голова відділу Конґресу Українців Канади в місті Ошава (1966; 1973—1974), член Ліги українських меценатів. Радник Прем'єр-міністра України (1993). Почесний консул України в Канаді (2004—2013).

Біографія[ред. | ред. код]

Ераст Гуцуляк народився 3 грудня 1930 року в Рівному в родині українського історика та географа Михайла Гуцуляка.

Навчався у Рівненській гімназії. З 1945 по 1948 зі сім'єю перебував у таборах для переміщених осіб у Карлсфельді (під Мюнхеном) та в Берхтесґадені. Улітку 1948 року емігрував разом з родиною до канадського Ванкувера, де працював на різних роботах: мив бідони в молочниці, патрав курей у ресторані, був кельнером. Батько наполягав на продовженні навчання і згодом Ераст закінчив «King Edward High School» і вступив на фармацевтичний факультет університету Британської Колумбії, який закінчив у 1955 році. Отримавши вищу освіту і взявши в кредит ліки, на зекономлені 500 доларів відкрив першу невелику аптеку у місті Ошава, опісля —другу[4].

«Ми з другом Степаном Чорпітою вирішили почати бізнес у нашій бурсі. Він «брав у борг» у дядька (про що той не знав) товар — олівці, зошити, блокноти, та інші канцелярські товари, а я внизу свого двоповерхового ліжка відкрив «крамничку». До того ж я скуповував вже читані книги та їх перепродував. Незабаром я так фінансово зміцнів, що сам оплачував своє навчання, за яке батьки інших учнів платили продуктами і грішми »

— із книги спогадів Ераста Гуцуляка «Моя дерев'яна валізка»

Аптечний бізнес приносив прибутки. Ераст Гуцуляк заснував і став президентом компанії «Medical Pharmacies Group», яка має мережу аптек у Онтаріо і нараховує в у цій провінції понад шістсот працівників. Його компанія вважається однією з найбільших у Канаді за постачанням ліків для будинків, у яких проживають немічні та старі люди. Гуцуляк у 35 років стає мільйонером[4].

Громадська діяльність у Канаді[ред. | ред. код]

У 1989 році підприємець познайомився з Іваном Драчем, Дмитром Павличком, які були діячами Руху і приїжджали до Канади. Після того, як сам відвідав Україну, повернувшись до Канади, в 1990–1994 роках в умовах утворення незалежної України, Ераст Гуцуляк створює і очолює Канадське Товариство Прихильників Руху[5]. Дане Товариство фінансувало діяльність Народного Руху в Україні. Ераст Гуцуляк був одним із засновників та перших членів ради Фонду «Дітям Чорнобиля» в Канаді.

У 1966 та з 1973 по 1974 рік обіймав посаду голови відділу Конґресу Українців Канади в місті Ошава. Був головою клубу професіоналістів та підприємців м. Ошави та станичним пластової станиці в Торонто.

У 1989 році з ініціативи Ераста Гуцуляка було засновано Катедру Української Культури та Етнографії при Альбертському Університеті з метою збереження досягнень української народної творчості[5].

10 вересня 1992 року Ераст Гуцуляк придбав за 615 тис. доларів будинок в Оттаві у престижному районі та від імені своєї родини подарував цей будинок Уряду України для того, щоб розмістити в ньому Посольство України в Канаді[5].

У 1992 році був членом організаційного комітету із підготовки та проведення Всесвітнього форуму українців 21-24 серпня 1992 року в Києві у Палаці культури «Україна»[6].

В 1993 році постановою Кабінету Міністрів України Ераста Гуцуляка було призначено радником Прем'єр-міністра України[7].

З 2004 року обіймає посаду Почесного Консула України в Канаді[5].

У 2007 році Ераст Гуцуляк подарував 550 акрів землі в околиці міста Ошави з тим, що цю землю буде перетворено на парк для майбутніх поколінь.

Меценатство в Україні[ред. | ред. код]

Україна - моя мати, а Канада - моя дружина

Ераст Гуцуляк[8]

У 2008 році за ініціативою Ераста Гуцуляка, Конґрес Українців Канади виділив 100 тис. доларів на відзначення роковин жертв Голодомору 1932-33 років. Ераст Гуцуляк також особисто додав 50 тис. доларів.

Також Гуцуляк спонсорував випуск таких видань як «Словник співаків України» Івана Лисенка[9] та «Дороги долі» Наталії Негребецької .

У 2006 році з метою поширення української мови в Криму, був одним із спонсорів мовно-комп'ютерного конкурсу проведеного Всеукраїнською громадсько-політичною та літературною газетою «Кримська світлиця», яку Ераст передплатив у кожну кримську школу[10].

Спонсорство Острозької академії[ред. | ред. код]

В Україні вистачає заможних людей, які повинні йти нашими слідами. Часом думати не лише про себе, а й про власне коріння й онуків наших онуків. Думати над тим, що людина є вартісною, бо залишає по собі певну пам'ять. А з фінансами якось Бог дає.

Ераст Гуцуляк[3]

Співпраця Ераста Гуцуляка з Національним університетом «Острозька академія» розпочалася у 2006 році з фінансування будівництва нового навчального корпусу академії. До комплексу входить вежа імені Ераста та Ярміли Гуцуляків. Під час візиту до Острозької академії Ераст Гуцуляк зазначив[11]:

В Острозькій академії виховуються люди, які стануть провідниками української нації, визначатимуть її майбутнє у сфері економіки, культури і політики. Я вважаю, що Острозька академія заслуговує на більше не тільки від мене, а й від інших. Я буду закликати заможних людей України ставати меценатами цього навчального закладу.

За внесок у розбудову Острозької академії подружжя Гуцуляків нагородили відзнаками академії — срібними медалями «Василь-Костянтин Острозький», а також присвоїли звання Почесних академіків Острозького академічного братства[3].

В травні 2011 року Ераст Гуцуляк знову приїхав до Острозької академії, де проінспектував будівництво гуманітарного корпусу та поспілкувався з студентами та виділив За благодійну діяльність ректор академії Ігор Пасічник вручив меценату найвищу нагороду академії — золоту медаль князя Костянтина Острозького[12].

Меценат Рівненської гімназії[ред. | ред. код]

Ераст Гуцуляк також був меценатом Рівненської гімназії № 1, де колись навчався. Коли у 1994 році відродилась Рівненська гімназія, нею було налагоджено тісні стосунки із паном Гуцуляком. З 1995 року він є частим гостем гімназії. Він створив преміальний фонд для щорічного нагородження учнів — переможців олімпіад, конкурсів Рівненської української гімназії. Меценат подарував для гімназії комп'ютерний клас. До шкільної бібліотеки було передано бібліотеку Гуцуляка Михайла Михайловича і названо його іменем[13].

17 травня 2011 року, перебуваючи на Рівненщині, Ераст Гуцуляк взяв участь у «Святі талантів», яке проводилося в Рівненській українській гімназії. Він вручив преміальні гранти найкращим гімназистам та педагогам та відкрив кабінет географії імені Михайла Гуцуляка у навчальному закладі[14].

Особисте життя[ред. | ред. код]

В 1954 році Ераст одружився з Лідією Фодчук і мали четверо дітей (Рома, Юрко, Марчик і Христина). Лідія була співачкою оперети. Активно займалась гуманітарними справами чоловіка в Україні. Їм довелось пережити загибель сина Марчика у дворічному віці, а 21 січня 1996 року померла дружина Ліда. Згодом Ераст Гуцуляк одружився вдруге з Ярмілою (Долорес) Букою[15].

Своє життя Ераст Гуцуляк описав у книзі спогадів «Моя дерев'яна валізка», яку презентував під час одного з візитів до Острозької академії у 2011 році[16].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.ucc.ca/2013/03/04/ucc-expresses-condolences-for-loss-of-erast-huculak/
  2. ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  3. ↑ а б в Помер відомий меценат Ераст Гуцуляк. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 5 березня 2013.
  4. ↑ а б «Я поставил себе цель — стать в 40 лет миллионером. Стал им в 35». Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  5. ↑ а б в г Гуцуляк Ераст | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  6. ↑ Розпорядження Президента України "Про Всесвітній форум українців у місті Києві" № 83/92-рп від 04.05.1992. zakon.rada.gov.ua. 1992. Архів оригіналу за 3 березня 2022.
  7. ↑ Про призначення Ераста Гуцуляка радником Прем'єр-міністра України № 7-93-п від 10.01.1993. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  8. ↑ Канадський мільйонер приїхав до Острозької академії з «гостинцем» і настановами http://www.ogo.ua/articles/view/2011-05-20/28494.html [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Лисенко, Іван (1997). Словник співаків України (укр.) . Видавництво "Рада". с. 357.
  10. ↑ "П`ЯТЬ КРОКІВ ВІД "СВІТЛИЦІ" - ДО КОМП`ЮТЕРА!". svitlytsia.crimea.ua. Кримська Світлиця. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 19 грудня 2020.
  11. ↑ Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог. Приклад благодійництва. День. Архів оригіналу за 19 грудня 2020.
  12. ↑ Ліна ТИМОЩУК. Канадський мільйонер приїхав до Острозької академії з «гостинцем» і настановами//Газета «Ого», 20.05.2011. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 27 січня 2012.
  13. ↑ Подружжя Ераст та Ярміла Гуцуляки з 17 по 20 вересня 2008 року перебуватимуть у м.Рівному. Провінційка - портал новин (рос.). Процитовано 19 грудня 2020.
  14. ↑ «Україна — моя мама, а Канада — дружина». Урядовий Кур’єр. 25 червня 2011. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19 грудня 2020.
  15. ↑ Мар'яна Стефак. Ераст Гуцуляк — талановитий бізнесмен, меценат, щирий вболівальник за долю України.//Разом, 14 травня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 6 березня 2020.
  16. ↑ Звичайне життя українського мільйонера. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 19 грудня 2020.
  17. ↑ а б в г News, Community. UCC Expresses Condolences for Loss of Erast Huculak. The Ukrainian Canadian Congress (UCC) official website (амер.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 19 грудня 2020.
  18. ↑ Про нагородження Почесною відзнакою Президента України №748/96 від 22.08.1996. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 19 грудня 2020.
  19. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №639/2001. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 19 грудня 2020.
  20. ↑ General, Office of the Secretary to the Governor. Mr. Erast R. Huculak. The Governor General of Canada. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  21. ↑ Ераст Гуцуляк - Великий Українець. ЧаРівне (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ераст_Гуцуляк&oldid=41957973