Еребус (вулкан)
| Еребус англ. Mount Erebus | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | HMS Erebus | |||
 Вулкан Еребус | ||||
| 77°32′ пд. ш. 167°17′ сх. д. / 77.533° пд. ш. 167.283° сх. д.Координати: 77°32′ пд. ш. 167°17′ сх. д. / 77.533° пд. ш. 167.283° сх. д. | ||||
| Тип | стратовулкан | |||
| Країна | ||||
| Місце знаходження |
.svg){kind=small} Антарктида | |||
| Гори |
Острів Росса, (6-те місце у світі) | |||
| Висота | 3794 м[1] | |||
| Висота відносна |
3794 м[1] (34-те місце у світі) | |||
| Ізоляція | 121,02 км → г. Лістер (4025 м)[2] | |||
| Останнє виверження | 2019, продовжується | |||
| Вперше підкорений | 10 березня 1908 р. | |||
| Ідентифікатори і зовнішні посилання | ||||
| 6632798 | ||||
| 12201 | ||||
| 390020 | ||||
  Еребус | ||||
 | ||||
 Еребус у Вікісховищі | ||||
Ере́бус (англ. Mount Erebus) — стратовулкан в Антарктиді, найпівденніший діючий вулкан на Землі[3]. Висота — 3794 м[1][4]. Розташований на острові Росса.
Історія[ред. | ред. код]
Вулкан Еребус був відкритий 28 січня 1841 року англійською експедицією під керівництвом полярного дослідника сера Джеймса Кларка Росса на кораблях «Еребус» та «Террор». В честь цих кораблів і названо два вулкани на острові Росса (Еребус та Террор).
Вперше піднялися на його вершину і досягнули краю кратера діючого вулкана шість членів експедиції Ернеста Шеклтона 10 березня 1908 р. (експедиція намагалася підкорити Південний полюс)[3].
Геологія та вулканології[ред. | ред. код]
Гора Еребус нині є найактивнішим вулканом в Антарктиді з діючою вулканічною зоною над гарячою точкою Еребус. Вулкан безперервно вивергається щонайменше від 1972 року. Він розташований над фонолітовим лавовим озером, одним з п'яти найвідоміших лавових озер на Землі. Характеристика вулканічної діяльності складається із стромболійських вивержень[en] лавового озера або одного з декількох отворів, що лежать у межах внутрішнього кратера вулкана[5][6]. Вулкан Еребус в науковому плані примітний тим, що через його відносно низький рівень і надзвичайно стійку вулканічну діяльність забезпечуються довгострокові Вулканологічні вивчення Стромболійських еруптивних систем (систем виверження), дуже близьких (сотні метрів) від активних отворів. Це притаманне лише декільком вулканам планети, зокрема таким як Стромболі в Італії. Науковим дослідженням вулкана також сприяє його близькість до антарктичних станцій Мак-Мердо (США) та Скотт-Бейс (Нова Зеландія), розташованих на острові Росса приблизно відповідно за 32 та 35 км від нього.
Гора Еребус класифікується як полігенний стратовулкан. У нижній половині вулкан є щитом, верхня половина є стратоконусом. Склад поточних продуктів виверження з Еребусу є анортоклаз-порфірові тефритові фоноліти та фоноліти, які становлять основну частину лавового потоку, що вивергається з вулкана. Найстаріші вулканічні продукти складаються з відносно недиференційованих і нев'язких базанітових лав, що утворюють у нижній частині, широкий платформовий щит Еребуса. Трохи молодші базаніти і фонотефріти на схилах хребта Фанг — еродовані залишки ранніх вивержень Еребусу — і в деяких місцях на схилах Еребусу збереглися дотепер. Еребус є єдиний в світі діючий фонолітовий вулкан[7].
Вулкан Еребус регулярно вивергає шлейфи газу і пари. Особливістю газових викидів вулкану є те, що вони насичені крихітними кристалами металевого золота, розміром не більше 20 мікрометрів. Підраховано, що протягом тільки одного дня вулкан вивергає близько 80 грамів кристалізованого золота, що коштує близько $6000. Золотий пил з вулкану розноситься далеко і широко навкруги. Дослідники Антарктики виявили сліди золота в навколишньому повітрі на відстані до 1000 км (621 миль) від вулкану[8][9].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Найбільше вулкан відомий суспільству через авіакатастрофу, яка трапилася на горі Еребус 28 листопада 1979 року, коли літак DC-10-30 рейсу 901 авіакомпанії Air New Zealand врізався у схил вулкану, в результаті чого загинули всі 257 осіб, що перебували на борту. Цей рейс був частиною програми Air New Zealand, яка дозволяла пасажирам подорожувати 11-годинним екскурсійним рейсом з Окленду до Антарктиди, а потім назад — до Нової Зеландії. Після декількох судових позовів і безлічі суперечок, авіакомпанія Air New Zealand припинила свої оглядові польоти над Антарктидою[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Mount Erebus. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 28-08-2012. (англ.)
- ↑ Mount Erebus, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 19-12-2016.
- ↑ а б Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 181, 190
- ↑ Kyle, P. R. (Ed.), Volcanological and Environmental Studies of Mount Erebus, Antarctica, Antarctic Research Series, American Geophysical Union, Washington DC, 1994.
- ↑ Aster R., Mah, S., Kyle, P., McIntosh, W., Dunbar, N., and J. Johnson, Very long period oscillations of Mount Erebus volcano, J. Geophys. Res., 108, 2522, doi:10 .1029/2002JB002101, 2003
- ↑ Burgisser, Alain; Oppenheimer, Clive, Alletti, Marina; Kyle, Phillip R.; Scaillet, Bruno; Carroll, Michael R. (November 2012). Backward Tracking of gas chemistry measurements at Erebus volcano. Geochemistry Geophysics Geosystems. 13 (11): 24. doi:10.1029/2012GC004243.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Найпівденніший у світі діючий вулкан в Антарктиді викидає золотий пил. // Автор: Анна Неволіна. 12.04.2024
- ↑ Вулкан щодня викидає золото на $6000: де він розташований (фото). // Автор: Юлія Каспарова. 18.04.2024, 16:29
Посилання[ред. | ред. код]
- Еребус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулкан Еребус |
|
| ||||||||||
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Антарктику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |